ФОРМУВАННЯ СТРЕСОСТІЙКОСТІ У ПРОФЕСІЙНІЙ ДІЯЛЬНОСТІ ПЕДАГОГА

Анотація

DOI: https://doi.org/10.26565/2074-8922-2025-84-35

Стреси займають значне місце в діяльності педагога. Психологічні традиції вивчення цього складного і цікавого явища складалися в психоаналітичній та соціологічній школах, які використовували великий арсенал методів розпізнавання, опису і дослідження. Наша робота спрямована на дослідження навичок стресостійкості поведінки, що є важливим чинником саморозвитку особистості. Відправна точка для вирішення різноманітних завдань саморозвитку і саморегуляції - це вміння розуміти, що з тобою відбувається, який ти зараз, які твої сильні і слабкі сторони, знати свої можливості. Актуальність визначеної проблеми та вивчення педагогічного досвіду показали, що існують суперечності між:

• зростаючими потребами суспільства до професійних конпетентностей педагога, який має володіти високим рівнем стресостійкоті та стресогенністю професії педагога, яка пов’язана з інтенсивною і емоційною взаємодією з людьми;
• потребами педагогів в навичках стабілізації функціонально-психологічного стану та зростанні стресогенних факторів.

                Отже, актуальність, об’єктивна потреба суспільства в пошуках нових підходів до вирішення проблеми формування стресостійкості у професійній діяльності педагога, недостатня розробленість проблеми зумовили вибір теми дослідження.

                Мета дослідження полягає в теоретичному обґрунтуванні та частковій перевірці методики стабілізації функціонально-психологічного стану особистості та визначенні шляхів психологічного подолання дезадаптуючих факторів в професійній діяльності педагога.

Методами дослідження стали теоретичні (аналіз, синтез, систематизація, зіставлення, узагальнення) з метою систематизації теоретичних ідей та узагальнення досвіду формування шляхів і способів подолання стресу та необхідності розвитку умінь педагога контролювати і регулювати своє самопочуття, свій емоційний стан; емпіричні (тестування, опитування), обсерваційні (анкетування) для діагностування рівня стресостійкості;педагогічний експеримент з метою перевірки психологічної підготовки педагогічних працівників в стресових ситуаціях.

В результаті дослідження уточнено сутність поняття: «стресостійкості педагога», нестачу якої можна вважати серйозною та актуальною проблемою у професійній діяльності педагога, а, отже, є важливим і формування стресостійкості, яка розуміється як процес, спрямований на набуття фахівцями професійних компетентностей з удосконалення прагнення до постійного підвищення рівня саморегуляції, а відповідно і  освітнього та наукового рівня, актуалізації й реалізації власного особистісного потенціалу, прагнення до саморозвитку за програмами професійної освіти; подальшого розвитку набули принципи навчання (гуманізму; демократизму; іманентності розвитку; вільного розвитку фахівця; свободи вибору); формування  особистості інженера-педагога професійно-технічного профілю та управління навчальним процесом  у цій освітній галузі.

In cites: Antonova A. (2025). Forming stress resistance in professional activity of a teacher.
Problems of Engineering Pedagogic Education, (84), 403-413. https://doi.org/10.26565/2074-8922-
2025-84-35 (in Ukrainian)