ЦИВІЛЬНО-ВІЙСЬКОВЕ СПІВРОБІТНИЦТВО: АЛГОРИТМ ЕФЕКТИВНОЇ ВЗАЄМОДІЇ ГРОМАДСЬКИХ ОРГАНІЗАЦІЙ ТА ВИЩИХ ВІЙСЬКОВИХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДІВ

Анотація

https://doi.org/10.32820/2074-8922-2022-74-25-31

У статті розглянуто процес становлення цивільно-військового співробітництва в
Україні. Цивільно-військове співробітництво є функцією збройних сил країн-членівНАТО, яка
виконується як органами військового управління – на стратегічномута оперативному рівнях, так і
військовими частинами та підрозділами –на тактичному рівні. Розглянуто функції та завдання
цивільно-військового співробітництва. Розглянуто діяльність інститутів громадянського суспільства
в Україні(громадські організації, спілок, волонтерських рухів). Проаналізовано направлення
інститутів громадянського суспільства, які сьогодні існують в Україні та представляють нагальні
потреби громадянського суспільства в Україні. Проаналізовано форму цивільно-військового
співробітництва збройних сил в Україні. Проаналізовано завдання цивільно-військового
співробітництва Національної гвардії України, зокрема співробітництво з інститутами
громадянського суспільства. Зроблено висновок про необхідність взаємодії громадських організацій
із ВВНЗ, з метою формування певних навиків взаємодії в майбутніх офіцерів. Зокрема такий
алгоритм можна застосувати в проведенні спільних заходів. У статті розглянуто необхідність
залучення майбутніх офіцерів до спортивних заходів, заходів національно-патріотичного виховання
спільно з інститутами громадянського суспільства. Розглянуто необхідність співпраці ВВНЗ та
інститутів громадянського суспільства,бенефіціарами яких є військовослужбовці-ветерани.