МОДЕЛЮВАННЯ НАСКРІЗНИХ ІНФОРМАЦІЙНО-ЦИФРОВИХ КОМПЕТЕНТНОСТЕЙ МАГІСТРІВ
Анотація
DOI: https://doi.org/10.26565/2074-8922-2024-83-13
Мета. На думку компетентних експертів, вітчизняна освіта має проблему, яка полягає в необхідності формування моделі наскрізної інформаційно-цифрової компетентності магістрів комп’ютерних систем і мереж та її відсутністю на цей момент. Тому мета статті полягає в моделюванні наскрізних інформаційно-цифрових компетентностей магістрів комп’ютерних систем та мереж, а конкретними завданнями статті є: аналіз зарубіжних думок та підходів щодо формування інформаційно-цифрової компетентності фахівців; розробка моделі наскрізних інформаційно-цифрових компетентностей магістрів комп’ютерних систем та мереж.
Методи. Для вирішення поставлених завдань використовувався комплекс загальнонаукових (аналіз, синтез, аналогія, порівняння, зіставлення, узагальнення, класифікація, систематизація), емпіричних (аналіз філософської, психолого-педагогічної, методичної літератури, нормативної документації) та універсальних (моделювання) методів.
Результати. Вивчення думок провідних науковців у цій галузі дозволило констатувати, що цифровізація освіти дозволяє збільшити віртуальну мобільність здобувачів освіти. Відповідно, можна констатувати, що цифрова освіта є акселератором соціально-економічного життя суспільства в сучасному світі. Науковим центром Євросоюзу була розроблена модель цифрової компетентності населення під назвою «Digcomp». Вона визначила себе як певне, критичне й творче використання інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ) для досягнення цілей, пов’язаних із роботою, навчанням, дозвіллям, участю в житті суспільства. Однак гостро ставиться питання про рівень розвитку інформаційно-цифрових компетентностей і готовності викладачів ЗВО до такої трансформації. Розроблена у статті модель формування наскрізних інформаційно-цифрових компетентностей (НІЦК) у магістрів комп’ютерних систем та мереж відповідає принципам педагогічного моделювання, містить у собі мету, завдання, результати, принципи й етапи формування. Ця модель має кілька етапів: підготовчий, організаційно-ціннісний, діяльнісний, оцінний. Кожний етап має єдині наскрізні компоненти: цільовий; змістовний; технологічний; результативний. Модель може використовуватися в процесі підготовки фахівців із професійної освіти на різних її щаблях.
Висновки. Теоретичний аналіз, узагальнення й систематизація наукової літератури, спостереження та певний досвід формування й розвитку НІЦК дозволили виявити універсальність щодо формування цифрових компетентностей у різних цільових груп здобувачів: професійної освіти, майбутніх фахівців соціальної сфери й різних галузей промисловості. Прагматизм процесу цифровізації разом із соціальною відповідальністю повинні бути в основі інституціонального забезпечення цифрових компетентностей здобувачів вищої освіти. Перспективи подальших досліджень вбачаються в розробці критеріїв, показників і індикаторів сформованості наскрізних інформаційно-цифрових компетентностей магістрів, а також у визначенні організаційно-педагогічних умов практичної реалізації розробленої моделі.
Як цитувати: Зирянов Д. А., Дейнеко Т. С. Моделювання наскрізних інформаційно-цифрових
компетентностей магістрів. Проблеми інженерно-педагогічної освіти. 2024. Вип. 83. С.148-160. https://doi.org/10.26565/2074-8922-2024-83-13
Завантаження
Посилання
Briukhanova, N. O., Korolova, N. V. (2015). Pedagogical modeling: state and tendencies of development. Theory and practice of social systems management: philosophy, psychology, pedagogy, sociology, 3, 64-71. https://repository.kpi.kharkov.ua/server/api/core/bitstreams/ab5708bd-ca55-483f-af94-ea7844702d19/content (in Ukrainian).
Havrilova, L., Topolnyk, Ya. (2017). Digital culture, digital literacy, digital competence as modern educational phenomena. Information Technologies and Learning Tools, 61 (5), 1-14. https://doi.org/10.33407/itlt.v61i5.1744 (in Ukrainian).
Dobrovolska, A. M. (2017). Formation of ІT-competence of future experts as pedagogical problem. Physical and mathematical education, 3(13), 45-56. http://fmo-journal.fizmatsspu.sumy.ua/journals/2017-v3-13/2017_3-13-Dobrovolska_Scientific_journal_FMO.pdf (in Ukrainian)
Nalyvaiko, O. (2019). Stop Motion projects as means of formation of digital competence of the applicant of education. Scientific notes of the pedagogical department, 45, 13–21. http://dx.doi.org/10.26565/2074-8167-2019-45-02 (in Ukrainian).
Nalyvaiko, O., Manchenko, O., Rudchenko, O. (2019). Formation of information and digital competence of future experts of journalism. Scientific notes of the pedagogical department, 44, 169-177. https://zenodo.org/records/4916491 (in Ukrainian).
Ovcharuk, O. V. (2017). Modern requirements to digital literacy in the system of school education: on the basis of a frame of digital competence of Digcomp 2.0. New pedagogical thought, 4, 32-35. http://www.irbis-nbuv.gov.ua/cgi-bin/irbis_nbuv/cgiirbis_64.exe?I21DBN=LINK&P21DBN=UJRN&Z21ID=&S21REF=10&S21CNR=20&S21STN=1&S21FMT=ASP_meta&C21COM=S&2_S21P03=FILA=&2_S21STR=Npd_2017_4_11 (in Ukrainian).
Education in Japan in 2024. https://poradnuk.com.ua/kraini-svitu/asia/japan/osvita-v-yaponiyi.htm (viewed 18 August 2024) (in Ukrainian).
Romanovskyi, O. G., Hrynyova, V. M., Zhernovnikova, O. A., Stefan, L. A., Fazan, V. V. (2018). Formation of digital competence of future mathematics teachers: the stating stage. Information Technologies and Learning Tools, 65 (3), 184-200. http://dx.doi.org/10.33407/itlt.v65i3.2412 (in Ukrainian).
Tryfonova, O. M. (2019). The methodical system of development of information and digital competence of future experts of computer technologies of training in physics and technical disciplines in institutions of the higher education: monograph. PP «Ekskliuzyv-System», Kropyvnytskyi. (in Ukrainian).
Caravello, M., Huertas-Abril, C., Gómez-Parra, M. (2020). Improving Teachers’ Digital Competence to Bridge the Language Gap. International Approaches to Bridging the Language Gap, IGI Global, Hershey, PA, 67–82. http://dx.doi.org/10.4018/978-1-7998-1219-7.ch005
Carretero Gomez, S., Punie, Y., Vuorikari, R., Cabrera Giraldez, M. and Okeeffe, W., editor(s), Kluzer, S. and Pujol Priego, L. (2018). DigComp into Action: Get inspired, make it happen. A user guide to the European Digital Competence Framework, EUR 29115 EN, Publications Office of the European Union, Luxembourg, ISBN 978-92-79-79901-3, https://dx.doi.org/10.2760/112945 , JRC110624. URL: https://publications.jrc.ec.europa.eu/repository/handle/JRC110624#Text (viewed 17.08.2024).
Dragicevic, N., Ullrich, A., Tsui, E., Gronau, N. (2020). A conceptual model of knowledge dynamics in the industry 4.0 smart grid scenario. Knowledge Management Research & Practice, 18(2), 199-213. http://dx.doi.org/10.1080/14778238.2019.1633893
Falloon, G. (2020). From digital literacy to digital competence: the teacher digital competency (TDC) framework. Educational Technology Research and Development, 68, 2449–2472. https://doi.org/10.1007/s11423-020-09767-4
Grodskiy, V. S., Khasaev, G. R. (2020). Digital economy – information era: Retrospective analysis. Advances in Intelligent Systems and Computing, 908, 163-179. http://dx.doi.org/10.1007/978-3-030-11367-4_16
Principles and values create the base for
digitalisation in education, (2024). https://www.oph.fi/en/exploring-finnish-digital-education/principles (viewed 21 August 2024).
The Digitalisation of Science, Technology and Innovation: Key Developments and Policies, OECD Publishing, (2020), Paris. DOI: https://doi.org/10.1787/b9e4a2c0-en.
URL: https://www.oecd.org/going-digital/digitalisation-of-STI-summary.pdf#Text (viewed 21 August 2024).
Zhernovnykova, O., Nalyvaiko, О., Nalyvaiko, N. (2019). Formation of information and digital competence of future teachers in the context of the development of the New Ukrainian School. Theory and practice of introduction of competence approach to higher education in Ukraine, Premier Publishing, 208–216, Vienna. https://repo.knmu.edu.ua/handle/123456789/23212 (in Ukrainian).
