Вплив трудової міграції та структурних змін на економічний розвиток
Анотація
Метою статті є аналіз впливу трудової міграції та структурних змін на економічний розвиток. Російське вторгнення в Україну посилило геополітичні ризики для світової економіки у 2022 році та в сучасних умовах. Найбільшим економічним наслідком конфлікту в Україні стало різке зростання цін на продовольство, енергоносії та товари у світі.У процесі масового переміщення населення України люди були змушені залишати свої домівки та засоби до існування. Аналіз основних підходів до впливу трудової міграції та структурних змін на глобальний розвиток висвітлює сучасні виклики для поточного інституційного та структурного устрою економік і суспільств. Нинішня глобальна криза, ймовірно, матиме глибокі наслідки, які ми не можемо передбачити. Було помилково вважати, що мігранти слугуватимуть запобіжним клапаном для розвинутих економік, забезпечуючи робочою силою під час експансії та відходячи під час рецесії (Castles & Vezzoli, 2009). Оцінка структурних змін щодо інклюзивності та стійкості соціально-економічного розвитку залежить від конкретної країни. Як відносна пропозиція навичок, так і технологічні зміни, засновані на навичках, мають тенденцію до збільшення нерівності доходів, хоча не в усіх країнах (Номалер та ін., 2021). Дослідження впливу міжнародної еміграції на еволюцію інституцій у країнах походження демонструє вплив еміграції як такої (тобто люди, які залишили країну, можуть брати участь в голосуванні з-за кордону), і перенесення норм країни, що приймає, до рідної країни. Існування обох впливів було підтверджено за допомогою різних показників інституційної якості. Ефекти виявляються сильнішими, коли розглядається кваліфікована еміграція (Beine & Sekkat, 2013). Передбачається, що під впливом зростання трудової міграції з’являться нові структури робочих місць, засновані на найнятті дешевої робочої сили. Одним із рішень може бути прийняття політиками нових систем управління глобальною міграцією, заснованих на міжнародній співпраці та верховенстві права, використовуючи практики подолання негативних наслідків кризи. Основними питаннями дослідження є виявлення та оцінка нагальних потреб ринку праці та капіталу. Воно буде спрямоване на визначення секторів, які можуть прискорити процес відновлення світової економіки. Диверсифікація економіки, підвищення складності продуктів/послуг, використання порівняльних переваг і передача ресурсів (як праці, так і капіталу) призводить до більш продуктивної діяльності та зростання добробуту.
Завантаження
Посилання
Castles, S., Vezzol, S. (2009). The Global Economic Crisis and Migration: Temporary Interruption or Structural Change? Paradigms, 2. Retrieved from https://www.migrationinstitute.org/files/news/castles-and-vezzoli_the-global-economic-crisis-and-migration.pdf
Nyaoro, D. (2023). Comparison of African Migration to Europe and European Migration in the Last Two Centuries. In book: Human Migration in the Last Three Centuries. Eds. Ingrid Muensterman. doi: http://dx.doi.org/10.5772/intechopen.109348
Darvas, Z. (2023). Two Crises, Two Continents: How the Labour -Market Impacts Have Differed. 9 March. Retrieved from https://www.bruegel.org/analysis/two-crises-two-continents-how-labour-market-impacts-have-differed
World Development Report (2023). Migrants, Refugees, and Societies. 2023. Retrieved from https://www.worldbank.org/en/publication/wdr2023
De Haas, H. (2010). Migration Transitions: A Theoretical and Empirical Inquiry into the Developmental Drivers of International Migration. International Migration Institute, 24. Retrieved from https://www.migrationinstitute.org/publications/wp-24-10
Sulaiman, S. (2020). Theoretical Background and Main Assumptions of Migration. Economics & Working Capital. Retrieved from http://eworkcapital.com/theoretical-background-and-main-assumptions-of-migration/
Belaid, F., Slany, R. (2018). Migration for Structural Transformation. Background Paper No.2. Exploring the Relationship Between Migration and Structural Transformation: An Empirical Analysis. UNCTAD. Economic Development in Africa Report 2018.
Alwrekia, A.Z, Mihi-Ramirez, A, Melchor-Ferrer, E. (2023). Working Poverty and Quality of Employment: The Great Refugee Crisis in Middle Eastern Host Countries. Engineering Economics, 34 (4), 351-365. doi: https://doi.org/10.5755/j01.ee.34.3.333160
Kumpikaite, V., Zickute, I. (2012). Synergy of Migration Theories: Theoretical Insights. Engineering Economics, 23(4), 387-394. doi: https://doi.org/10.5755/j01.ee.23.4.1240
De Sherbinin, A, Grace, K, McDermid, S, Van der Geest, K, Puma, M.J., Bell, A. (2022). Migration Theory in Climate Mobility Research. Climate Mobility. doi: https://doi.org/10.3389/fclim.2022.882343
Charmaz, K. (2014). Constructing Grounded Theory. London UK: Sage Publications.
Egan, M.S. (2021). Structural Injustice and Labour Migration – From Individual Responsibility to Collective Action. Theoria, 87, 1153-1174. doi: https://doi.org/10.1111/theo.12335
Mulska, O.P. (2022). Migration Processes and Economic Growth: Theory of Causality and Practice of Effective Management. Monograph. State Institution “Institute of Regional Studies named after M.I. Dolishny National Academy of Sciences of Ukraine, Lviv.
Chung, T.-P. (2018). Promoting Structural Transformation Through Industrialization. United Nations Industrial Development Organization. ECACC-AA, Conference. 18-20 April.
Hao, T, Sun, R, Tombe, T, Zhu, X. (2020). The Effect of Migration Policy on Growth, Structural Change, and Regional Inequality in China. Journal of Monetary Economics, 113, 112-134. doi: https://doi.org/10.1016/j.jmoneco.2020.03.003
Hernandez, M.A, Ecker, O, Laederach, P, Maystadt, J.F. (2023). Forced Migration. Fragility, Resilience, and Policy Responses. In book: Global Food Policy Report 2023: Rethinking Food Crisis Responses. Publisher: International Food Policy Research Institute (IFPRI). doi: https://doi.org/10.2499/9780896294417
Bürgenmeier, B. (1992). The Links Between Economic Theory and Practice. In: Socioeconomics: An Interdisciplinary Approach. Springer, Dordrecht. doi: https://doi.org/10.1007/978-94-011-2966-4_2
ILO Monitor on the World of Work. (2022). Tenth edition. Multiple Crises Threaten the Global Labour Market Recovery. 31 October.
The World Bank Data. (2022). United Nations Population Division. World Population Prospects. Retrieved from https://data.worldbank.org/indicator/SM.POP.NETM?end=2021&locations=UA&start=1960&view=chart.
The International Organization for Migration. (2023). Retrieved from https://ukraine.iom.int/data-and-resources
ILO Brief. (2022). The Impact of the Ukraine Crisis on the World of Work. Retrieved from https://www.ilo.org/europe/publications/WCMS_844294/lang--en/index.htm
ICMPD Migration Outlook 2023 (2023). Eastern Europe and Central Asia. International Centre for Migration Policy Development. Retrieved from https://www.icmpd.org/file/download/59305/file/230318_ICMPD_Migration_Outlook_EasternEuropeCentralAsia_2023_RU.pdf
Refugees and Migrants (2023). United Nations Refugee Agency. Retrieved from https://news.un.org/ru/story/2022/09/1432261
Social Trends 2023: How the War Turned Ukrainians into a more Conscious Nation. (2023). Gradus Research Company. Retrieved from https://gradus.app/en/open-reports/gradus-report-social-trends-2023-ua/
Shevchenko, P, Nekrashuk, A. (2023). What Happens to Salaries During the War – Who Earns More in Ukraine and Seven EU Countries. New Voice. 23 April. Retrieved from https://biz.nv.ua/markets/zarplata-v-ukraine-komu-povysili-za-god-voyny-i-gde-vyrastet-v-2023-godu-novosti-ukrainy-50317385.html
Global Skills Report (2023). Coursera. Retrieved from https://www.coursera.org/skills-reports/global
UNHCR (2022). Ukraine Refugee Situation. Retrieved from https://data.unhcr.org/en/situations/ukraine
Structural Change for Inclusive and Sustainable and Industrial Development (2017). United Nations Industrial Development Organization. Retrieved from https://www.unido.org/sites/default/files/files/2018-06/EBOOK_Structural_Change.pdf
Trading Economics. (2023). Retrieved from https://tradingeconomics.com/ukraine/remittances
Авторське право (c) 2024 Носова О.В.
Цю роботу ліцензовано за Міжнародня ліцензія Creative Commons Attribution 4.0.