Міжособистісна довіра та соціально-демографічні показники: аналіз даних World Values Survey

  • Hanna Bohdanova Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна https://orcid.org/0000-0002-9579-360X
Ключові слова: міжособистісна довіра, статистичний аналіз, соціологічне опитування

Анотація

Стаття присвячена виявленню та аналізу зв’язків між індексами міжособистісної довіри та соціально-демографічними показниками на підставі даних вибірки дорослих людей, які брали участь в міжнародному соціологічному опитувані World Values Survey (WVS). Розглядаються наступні ключові питання: огляд дефініцій та показників міжособистісної довіри; огляд публікацій, присвячених дослідженню зв’язку довіри та економічного розвитку країн; проведено статистичний аналіз п'яти демографічних індексів (стать, вік, задоволеність життям, рівень доходу і освіта) у вибірках респондентів, сформованих за критерієм рівня міжособистісної довіри. Мета даного дослідження – характеристика  зв’язку між соціально-демографічними показниками та індексами міжособистісної довіри за допомогою статистичних методів аналізу. В роботі була розглянута виборка, яка складається з 78 632 респондентів в межах 2010-2014рр., які брали участь в опитувані World Values Survey. Дані були розбиті на 2 групи: 1 кластер, в якому респонденти з високим рівнем міжособистісної довіри, 2 кластер – з низьким рівнем міжособистісної довіри. Була перевірена гіпотеза про те, що відмінності у середніх значеннях соціально-демографічних показників в кластерах, є суттєвими. За допомогою статистичного аналізу вибірки, було показано, що гіпотеза підтвердилася для ознак «вік», «освіта», «задоволеність життям», «дохід». Середні значення цих показників вище в кластері з високим рівнем міжособистісної довіри. За допомогою t-критерія ми довели, що різниця між показниками в кластерах є значущою. Середні значення показника «стать» в кластерах майже однакові. Це дає певні підстави, які можуть бути аргументом на користь висновку, що стать не має суттєвого значення для формування міжособистісної довіри. Було показано, що коефіцієнти варіації ознак в кластерах не перевищують коефіцієнтів їх варіації в цілому по всій вибірці (за винятком незначного відхилення), що говорить про те, що така кластеризація дійсно фіксує значущі характеристики популяції.

Завантаження

##plugins.generic.usageStats.noStats##

Біографія автора

Hanna Bohdanova, Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна

Г.С. Богданова, аспірант

Посилання

Dumouchel, P. (2005). Trust as an action. European Journal of Sociology, 46(3), 417-428. doi: https://doi.org/10.1017/S0003975605000160.

Sztompka, P. (1999). Trust: A Sociological Theory. Cambridge: Cambridge University Press.

Coleman, J. (1990). Foundations of Social Theory. Cambridge: Harvard University Press.

Ostrom, E. (1997). A Behavioral Approach to the Rational Choice Theory of Collective Action. The American Political Science Review, 1(4), 1-22. doi: 10.2307/2585925.

Gambetta, D. (1988). Trust: Making and Breaking Cooperative Relations. Oxford: Blackwell.

Smith, A. (1759). The theory of moral sentiments. Retrieved from http://metalibri.wikidot.com/title:theory-of-moral-sentiments:smith-a.

Smith, A. (1776). An Inquiry into the Nature and Causes of the Wealth of Nations. Retrieved from http://metalibri.wikidot.com/title:an-inquiry-into-the-nature-and-causes-of-the-wealth-of.

Weber, M. (1990). Protestant ethics and the spirit of capitalism. Moscow: Progress. (in Russian)

Knack, S., & Keefer., P. (1997). Does social capital have an economic pay-off? A crosscountry investigation. Quarterly Journal of Economics, 112(4), 1251-1288.

Whiteley, P. (2000). Economic growthand social capital. Political Studies, 48(1), 443-466.

Zak, P.J., & Knack, S. (2001). Trust and growth. The Economic Journal, 111(470), 295-321.

Putman, R. (2000). Bowling Alone: The Collapse and Revival of American Community. New York: Simon and Schuster.

Christoforou, A. (2006). Social capital, economic growth and human development: an empirical investigation across European countries. Journal of Institutional Economics, 6(2), 191-214. doi: https://doi.org/10.1017/S1744137409990324.

Özcana, Bjørnskova. (2011). Social trust and human development. Journal of Socio-Economics, 40(6), 753-762. doi: https://doi.org/10.1016/j.socec.2011.08.007.

Delhey, J., & Newton, K. (2003). Who Trusts? The Origins of Social in Seven Societies. European Societies, 5(2), 93-137. doi:10.1080/1461669032000072256.

Sturgis, P., Patulny, R., & Allum, N. (2007). What makes trusters trust? Reciprocity, Theories and Facts, 22(1), 74-92.

Kawachi, I., Kennedy, B.P., Lochner, P.B.A., & Prothrow-Stith, D. (1997). Social capital, income inequality, and mortality. American Journal of Public Health, 87(6), 1491-1498. doi: 10.2105/ajph.87.9.1491.

Kawachi, I., Kennedy, B.P., & Glass, R. (1999). Social capital and self-rated health: a contextual analysis. American Journal of Public Health, 89(8), 1187-1193. doi: 10.2105/ajph.89.8.1187.

Merkulova, T., & Bohdanova, H. (2016). Trust and socio-economic development: a cluster analysis of the relationship between indicators. Bulletin of V.N. Karazin Kharkiv National University Economic Series, 91, 74-79. Retrieved from https://periodicals.karazin.ua/economy/article/view/8654. (in Ukrainian)

Trust data. (2010-2014). Retrieved from http://www.worldvaluessurvey.org/wvs.jsp.

Опубліковано
2020-06-26
Як цитувати
Bohdanova, H. (2020). Міжособистісна довіра та соціально-демографічні показники: аналіз даних World Values Survey. Вісник Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна серія «Економічна», (98), 139-144. https://doi.org/10.26565/2311-2379-2020-98-14
Розділ
Моделювання, імітація та інформаційні технології в економіці й управлінні