Дослідження процесів комплексоутворення у системі «флуоресцентний зонд-пар» у водних розчинах, що містять пар концентрацією нижче та вище ЗА ККМ
Ключові слова:
флуоресцентний зонд, поверхнево-активна речовина, міцела ПАР, константа зв’язування, міжмолекулярна взаємодіяАнотація
Методом оптичної спектроскопії у водних розчинах досліджено взаємодію катіонного карбоціанінового барвника 3,3'-діетілоксакарбоціанін бромід (DiOC2) з аніонною поверхнево-активною речовиною додецилсульфат натрію (ДСН),концентрація якого варіювалася у широкому діапазоні (нижче та вище критичної концентрації міцелоутворення (ККМ).Показано, що залежно від концентрації ПАР, у розчині утворюються асоціати різних типів: іонні пари барвника з ДСН (D+S-),
псевдоміцели ДСН, які містять агрегати барвника, міцели ДСН, що солюбілізують барвник у мономірній формі. За допомогою методу Бенеши-Гільдебранда розраховано константу зв’язування барвника DiOC2 з міцелами ДСН, а також частку барвника, що зв’язався з міцелами ДСН. Отримані параметри є відносно невеликими, що свідчить про те, що кулонівська взаємодія між катіоном барвника та негативно зарядженою міцелою ДСН не є визначальною для ефективного зв’язування барвника з міцелою.
Завантажити
Завантаження
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
