СИТУАЦІЙНИЙ ЦЕНТР МІНІСТЕРСТВА ОБОРОНИ УКРАЇНИ – МОДЕЛЬ ЗАВЧАСНОГО ВИЯВЛЕННЯ ТА АНАЛІЗУ КРИЗОВИХ СИТУАЦІЙ СЕКТОРУ БЕЗПЕКИ ДЕРЖАВИ

Анотація

Досліджено проблематику створення та забезпечення функціонування ситуаційного центру в системі Міністерства оборони України. Доведено необхідність створення спеціалізованої організаційної структури, одним із основних завдань якої визначено реагування
на кіберзагрози воєнного характеру безпосередньо за загальною координацією Національного координаційного центру кібербезпеки у взаємодії з іншими суб’єктами забезпечення кібербезпеки держави.
Проаналізовано шляхи створення та функціонування ситуаційного центру, визначено перелік загроз за якими повинно здійснюватись реагування, як окремої структури (або його окремих елементів), так і спільного виконання визначених положенням завдань з Ситуаційним
центром Збройних Сил України під час реагування Збройними Силами України на кризові (надзвичайні) ситуації в кіберпросторі України.
В умовах постійної мілітаризації кіберпростору національного сегменту Радою національної безпеки і оборони України прийнято рішення, щодо розширення та подальший розвиток
єдиної мережі ситуаційних центрів та оснащення їх уніфікованим програмним та апаратним забезпеченням, що дозволить підвищити ефективність ухвалення рішень на всіх рівнях управління державою. Причиною такого зростання є саме кризові явища, які стають довготривалими, а процеси управління перетворюються з “попередження кризи” на, переважно, “ліквідацію кризи”.
За цих умов постає доволі суттєва проблема, щодо питань взаємодії мережі ситуаційних центрів не тільки сфери національної безпеки і оборони, а також й ситуаційних центрів органів державної влади (резервних, на рухомій базі) на одній платформі в режимі реального
часу.

У цій ситуації, задля досягнення оперативної сумісності є вкрай важливим систематизувати однотипність в використанні спеціального програмного забезпечення та програмно-апаратних комплексів для забезпечення інтероперабельності, стійкого і безперервного функціонування, тестування, конфігурації та відстеження продуктивності у прийнятті рішень і контролю їх виконання.
Вочевидь, що у процесі розширення та нарощування потужностей мережі ситуаційних центрів. Державна служба спеціального зв’язку та захисту інформації України відіграватиме одну з ключових ролей. Стає зрозумілим, що такі центри, повинні бути об’єднані в єдину захищену мережу, з наданням можливості оперативно збирати інформацію, аналізувати її та приймати критично важливі для держави рішення.