Дослідження листів як знаннєвих агрегатів: можливості та обмеження
Ключові слова:
соціологія знання, листи, методологія соціологічного дослідження, знання, знаннєвий агрегат, універсум сенсів, судження
Анотація
Стаття присвячена аналізу можливостей соціологічного дослідження листів як специфічних текстів. Автор, засновуючись на власній концепції в області соціології знання, описує основні епістемологічні, методологічні та процедурні можливості та обмеження, що відкриваються перед соціологами при аналізі листів як знаннєвих агрегатів. Зокрема, використовуючи результати власного дослідження, автор демонструє, яким чином листи можуть бути проаналізовані з точки зору соціології знання як агрегат, сконструйований із суджень, що входять до особливих універсумів або до особливого універсуму. Автор приходить до висновку, що листи можуть досліджуватися не лише як джерело соціологічної інформації про те, що в них відображується, але і як власне агрегований набір знаннєвих суджень.
Завантаження
##plugins.generic.usageStats.noStats##
Посилання
Социология вещей. Сборник статей / под ред. В. В. Вахштайна. – М.: «Территория будущего», 2006. – 392 с.
Кнорр-Цетина К. Объектная социальность: общественные отношения в постсоциальных обществах знания // Журнал социологии и социальной антропологии. – 2002. – Т. 5. – № 1. – с. 101-124.
Баскакова Ю. М. и др. Американские практики электорального прогнозирования. Доклад по результатам исследования. – М.: ВЦИОМ, 2016. – 40 с.
Кед А. П., Агаева П. М. Интернет-опрос как метод социологического исследования // Проблемы современной экономики. – 2015. – № 27. – С. 112-116.
Султанов Т. Р. Преимущества интернет-опросов и дальнейшие перспективы их применения // Молодёжь третьего тысячелетия: сборник научных статей. – Омск, 2016. – с. 231-234.
Борисенко Е. А., Голиков А. С. Интернет-конституирование социального: Ирвинг Гофман о знании между социальным Вторым и социальным Третьим // Вісник Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна. Серія «Соціологічні дослідження сучасного суспільства: методологія, теорія, методи». Випуск 35. – Х.: Видавництво ХНУ імені В. Н. Каразіна, 2015. – с. 18-26
Деррида Ж. Состояние постмодерна. – СПб., 1998. – 185 с. 8. Джеймсон Ф. Постмодернизм, или логика культуры позднего капитализма // Философия эпохи постмодерна. – Минск, 1996. – 346 с.
Липовецки Ж. Эра пустоты. Очерки современного индивидуализма. – СПб.: Владимир Даль, 2001. – 332 с.
Шестаков В. П. Мифология XX века. Критика теории и практики буржуазной «массовой культуры». – М.: Политиздат, 1988. – 413 с.
Бодрийяр Ж. В тени молчаливого большинства, или Конец социального. – Екатеринбург, 2000. – 167 с.
Пэнто Л. Докса интеллектуала // Socio-Logos’96. Альманах Российско-французского центра социологических исследований Института социологии Российской Академии наук. – М.: Socio-Logos, 1996. – С. 32-38.
Зубарев А. Возможности и перспективы использования концепции М. Бахтина в социологической интерпретации жизненного мира / А. Зубарев // Вестник Пермского университета. Философия. Психология. Социология. – 2014. – № (19). – С.102-109.
Ганжа А. О., Зотов А. А. Гуманистическая социология Флориана Знанецкого // Социологические исследования. – 2002. – № 3. – c. 112-120.
Гоманюк Н.А. Социально-антропологическая специфика частной эпистолы / Н.А. Гоманюк // Габітус. – 2016. – Вип. 1. – С. 16-20.
Козлова Н., Сандомирская И. «Наивное письмо» и производители нормы // Вопросы социологии. – 1996. – № 7. – с. 152-186.
Бергер П., Лукман Т. Социальное конструирование реальности. Трактат по феноменологической социологии знания. – М.: Медиум, 1995. – 323 с.
Вахштайн В. Социология повседневности и теория фреймов. – СПб.: Издательство Европейского университета в Санкт-Петербурге, 2011. – 334 с.
Вахштайн В.С. Драматургическая теория Ирвинга Гофмана: два прочтения // Социологическое обозрение. – 2003. – Т. 3. – № 4. – с. 104-118.
Голиков А.С. Изменяемое и неизменяемое в социальном: к понятию протокола (по результатам качественного исследования) // Вісник Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна. Серія «Соцологічні дослідження сучасного суспільства: методологія, теорія, методи». – Вип. 38. – 2017. – с. 13-19.
Болтански, Л., Тевено, Л. Критика и обоснование справедливости: Очерки социологии градов / Люк Болтански, Лоран Тевено; пер. c фр. О. В. Ковеневой; науч. ред. перевода Н. Е. Копосов. – М.: Новое литературное обозрение, 2013. – 576 с.
Кнорр-Цетина К. Объектная социальность: общественные отношения в постсоциальных обществах знания // Журнал социологии и социальной антропологии. – 2002. – Т. 5. – № 1. – с. 101-124.
Баскакова Ю. М. и др. Американские практики электорального прогнозирования. Доклад по результатам исследования. – М.: ВЦИОМ, 2016. – 40 с.
Кед А. П., Агаева П. М. Интернет-опрос как метод социологического исследования // Проблемы современной экономики. – 2015. – № 27. – С. 112-116.
Султанов Т. Р. Преимущества интернет-опросов и дальнейшие перспективы их применения // Молодёжь третьего тысячелетия: сборник научных статей. – Омск, 2016. – с. 231-234.
Борисенко Е. А., Голиков А. С. Интернет-конституирование социального: Ирвинг Гофман о знании между социальным Вторым и социальным Третьим // Вісник Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна. Серія «Соціологічні дослідження сучасного суспільства: методологія, теорія, методи». Випуск 35. – Х.: Видавництво ХНУ імені В. Н. Каразіна, 2015. – с. 18-26
Деррида Ж. Состояние постмодерна. – СПб., 1998. – 185 с. 8. Джеймсон Ф. Постмодернизм, или логика культуры позднего капитализма // Философия эпохи постмодерна. – Минск, 1996. – 346 с.
Липовецки Ж. Эра пустоты. Очерки современного индивидуализма. – СПб.: Владимир Даль, 2001. – 332 с.
Шестаков В. П. Мифология XX века. Критика теории и практики буржуазной «массовой культуры». – М.: Политиздат, 1988. – 413 с.
Бодрийяр Ж. В тени молчаливого большинства, или Конец социального. – Екатеринбург, 2000. – 167 с.
Пэнто Л. Докса интеллектуала // Socio-Logos’96. Альманах Российско-французского центра социологических исследований Института социологии Российской Академии наук. – М.: Socio-Logos, 1996. – С. 32-38.
Зубарев А. Возможности и перспективы использования концепции М. Бахтина в социологической интерпретации жизненного мира / А. Зубарев // Вестник Пермского университета. Философия. Психология. Социология. – 2014. – № (19). – С.102-109.
Ганжа А. О., Зотов А. А. Гуманистическая социология Флориана Знанецкого // Социологические исследования. – 2002. – № 3. – c. 112-120.
Гоманюк Н.А. Социально-антропологическая специфика частной эпистолы / Н.А. Гоманюк // Габітус. – 2016. – Вип. 1. – С. 16-20.
Козлова Н., Сандомирская И. «Наивное письмо» и производители нормы // Вопросы социологии. – 1996. – № 7. – с. 152-186.
Бергер П., Лукман Т. Социальное конструирование реальности. Трактат по феноменологической социологии знания. – М.: Медиум, 1995. – 323 с.
Вахштайн В. Социология повседневности и теория фреймов. – СПб.: Издательство Европейского университета в Санкт-Петербурге, 2011. – 334 с.
Вахштайн В.С. Драматургическая теория Ирвинга Гофмана: два прочтения // Социологическое обозрение. – 2003. – Т. 3. – № 4. – с. 104-118.
Голиков А.С. Изменяемое и неизменяемое в социальном: к понятию протокола (по результатам качественного исследования) // Вісник Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна. Серія «Соцологічні дослідження сучасного суспільства: методологія, теорія, методи». – Вип. 38. – 2017. – с. 13-19.
Болтански, Л., Тевено, Л. Критика и обоснование справедливости: Очерки социологии градов / Люк Болтански, Лоран Тевено; пер. c фр. О. В. Ковеневой; науч. ред. перевода Н. Е. Копосов. – М.: Новое литературное обозрение, 2013. – 576 с.
Опубліковано
2018-02-23
Як цитувати
Golikov, A. (2018). Дослідження листів як знаннєвих агрегатів: можливості та обмеження. Вісник Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна. Серія «Соціологічні дослідження сучасного суспільства: методологія, теорія, методи», 39, 90-94. вилучено із https://periodicals.karazin.ua/ssms/article/view/9895
Номер
Розділ
Теоретико-методологічні проблеми соціології
