Право на місто в сучасних українських реаліях: актори та шляхи реалізації (на прикладі м. Львова)

Анотація

У статті аналізуються процеси реалізації права на місто як теоретичного концепту на конкретних прикладах, що мають місце у Львові. Розглядаються два основні виміри права на місто – право на участь і право на апропріацію міського простору. При огляді права на апропріацію автор розглядає вибіркові об’єкти у Львові, які мали бути піддані видозміні (знесення, перебудова), зазначає форми чи моделі спротиву громади цим змінам, а також якого результату було досягнуто шляхом спротиву. Говорячи про включеність, мешканців міста Львова у просторотворчі процеси (право на участь), або ж партисипативні практики населення, автор акцентує увагу на появі різноманітних громадських активностей, серед яких є й ініціативи роботи з міськими просторами. Це ініціативи збереження парків від забудовника та перетворення їх власними силами на якісні громадські простори, із пізнішим залученням влади чи бізнесу; ініціативи створення серед мешканців спільних цінностей самоорганізації і загальних навичок спільних дій; різного роду проекти ревіталізації громадських просторів, тощо. Подається короткий огляд стосунків між можливими агентами реалізації права на місто.