Досвід вимушеного переміщення в соціологічному дослідженні: евристичні виклики для української соціології

Анотація

У статті розглядаються проблеми соціологічного вивчення досвіду вимушених переміщень населення України, актуалізованих російською збройною агресією проти України, яка триває  з 2014 року. Наголошується, що внаслідок російсько-української  війни мільйони українок та українців стали внутрішньо переміщеними особами (ВПО), переїхали жити в інший регіон України або виїхали за кордон, що робить цю вразливу соціальну  групу надзвичайно значною, аби залишатися «сліпою плямою» вітчизняної соціології. Підкреслюється, що  метою публікації є обґрунтування необхідності системного осмислення досвіду вимушеного переміщення не лише як об'єкта спеціалізованих соціологічних досліджень чи методологічного виклику для репрезентативності, але й як важливого виміру процесів структурування сучасного українського суспільства. Презентуються наявні дослідницькі підходи до наукового аналізу обраної проблематики, зокрема, цільові соціологічні студії, що спрямовані на вивчення можливостей, проблем, перспектив та наслідків адаптації ВПО до нових умов проживання, а також загальнонаціональні дослідження стратегій виключення чи інтеграції внутрішньо переміщених осіб у соціокультурне середовище приймаючої сторони. Доводиться, що емпіричні дослідження досвіду вимушеного переміщення, аналіз та інтерпретація їхніх результатів, розроблені на цій основі рекомендації органам влади різного рівня, освітнім та іншим установам можуть суттєво впливати на поліпшення процесів адаптації та інтеграції ВПО у суспільне життя у такій екстремальній ситуації, як війна. Сформульовано висновок про нагальну потребу подальшого всебічного соціологічного вивчення досвіду вимушених переселенців, у тому числі такої групи внутрішньо переміщених осіб, які перебували на тимчасово окупованій території.