Інтернет в умовах розвитку штучного інтелекту: нова логіка доступу до знання та її когнітивні наслідки

  • Артем Бойко Навчально-науковий інститут соціології та медіакомунікацій Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна, майдан Свободи, 4, Харків, 61022, Україна https://orcid.org/0009-0007-2789-0110
Ключові слова: штучний інтелект, ШІ, генеративний штучний інтелект, нтернет, цифрове середовище, доступ до знань, соціальні наслідки, когнітивні практики, алгоритмічно опосередкована творчість, когнітивне делегування

Анотація

У статті проаналізовано трансформацію інтернету в умовах розвитку генеративного штучного інтелекту (ШІ). Обґрунтовано, що сучасне цифрове середовище поступово відходить від навігаційної моделі, в межах якої користувач самостійно здійснює пошук, відбір і порівняння джерел, і набуває ознак доставної моделі, де інформація подається у формі персоналізованих стрічок, рекомендацій та згенерованих відповідей. Показано, що така зміна логіки доступу до знання супроводжується трансформацією когнітивних практик: частина операцій, пов’язаних із пошуком, синтезом та інтерпретацією інформації, делегується алгоритмічним системам, тоді як діяльність користувача дедалі більше зосереджується на уточненні, відборі та редагуванні готових варіантів. Окрему увагу приділено змінам у сфері творчості. Запропоновано поняття «алгоритмічно опосередкована творчість» для опису нової форми креативної діяльності, у якій алгоритмічні системи генерують множину можливих рішень, а людина виконує функції їх спрямування, оцінювання, комбінування та редагування. Визначено, що зазначені процеси мають суттєві соціальні наслідки, пов’язані зі зміною ролі користувача, переосмисленням автономії суб’єкта, ризиками стандартизації культурного виробництва та трансформацією способів взаємодії з інформацією онлайн. Розглянуто вплив алгоритмічної медіації на структуру інформаційного поля, включаючи посилення ефектів фільтрації, персоналізації та фрагментації публічного дискурсу. Акцентовано, що зростання ролі генеративних систем змінює характер довіри до інформації, оскільки межа між створеним і відтвореним стає менш очевидною для користувача. Показано, що розвиток ШІ змінює не лише технологічні форми доступу до знання, але й когнітивні та соціальні механізми його засвоєння й продукування. Визначено перспективи подальших досліджень з обраної проблематики, зокрема вивчення довгострокових соціальних ефектів впровадження генеративного штучного інтелекту.

Завантаження

##plugins.generic.usageStats.noStats##

Біографія автора

Артем Бойко, Навчально-науковий інститут соціології та медіакомунікацій Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна, майдан Свободи, 4, Харків, 61022, Україна

здобувач третього (освітньо-наукового) рівня вищої освіти ступеня доктора філософії з соціології кафедри політичної соціології

Посилання

Carr, N. (2020). The shallows: What the Internet is doing to our brains (Updated ed.). W.W. Norton & Company.

Gillespie, T. (2018). Custodians of the Internet: Platforms, content moderation, and the hidden decisions that shape social media. Yale University Press.

Manovich, L. (2013). Software Takes Command. Bloomsbury Academic.

Pariser, E. (2011). The filter bubble: What the Internet is hiding from you. Penguin Press.

Sparrow, B., Liu, J., & Wegner, D. M. (2011). Google effects on memory: Cognitive consequences of having information at our fingertips. Science, 333(6043), 776–778. https://doi.org/10.1126/science.1207745

Wegner, D. M. (1987). Transactive memory: A contemporary analysis of the group mind. In B. Mullen & G. R. Goethals (Eds.), Theories of group behavior (pp. 185–208). Springer.

Floridi, L. (2014). The fourth revolution: How the infosphere is reshaping human reality. Oxford University Press.

Zuboff, S. (2019). The age of surveillance capitalism. PublicAffairs.

Brynjolfsson, E., & McAfee, A. (2017). Machine, platform, crowd: Harnessing our digital future. W. W. Norton & Company.

McKinsey & Company. (2023). The state of AI in 2023: Generative AI’s breakout year. https://www.mckinsey.com

OpenAI. (2023). GPT-4 technical report. arXiv. https://doi.org/10.48550/arXiv.2303.08774

Bubeck, S., et al. (2023). Sparks of artificial general intelligence: Early experiments with GPT-4. arXiv. https://doi.org/10.48550/arXiv.2303.12712

Dwivedi, Y. K., et al. (2023). So what if ChatGPT wrote it? Multidisciplinary perspectives on opportunities, challenges and implications of generative conversational AI. International Journal of Information Management, 71, 102642. https://doi.org/10.1016/j.ijinfomgt.2023.102642

Gillespie, T. (2020). Content moderation, AI, and the question of scale. Big Data & Society, 7(2). https://doi.org/10.1177/2053951720943234

Kshetri, N. (2023). Generative AI and the future of work. IT Professional, 25(4), 10–14. https://doi.org/10.1109/MITP.2023.3278383

Pew Research Center. (2024). AI and the future of human work. https://www.pewresearch.org

European Commission. (2023). Ethics guidelines for trustworthy AI. https://digital-strategy.ec.europa.eu

Russell, S., & Norvig, P. (2021). Artificial intelligence: A modern approach (4th ed.). Pearson.

Tegmark, M. (2017). Life 3.0: Being human in the age of artificial intelligence. Knopf.

Kaplan, A. M., & Haenlein, M. (2020). Rulers of the world, unite! The challenges and opportunities of artificial intelligence. Business Horizons, 63(1), 37–50. https://doi.org/10.1016/j.bushor.2019.09.003

Опубліковано
2026-05-29
Як цитувати
Бойко, А. (2026). Інтернет в умовах розвитку штучного інтелекту: нова логіка доступу до знання та її когнітивні наслідки. Вісник Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна. Серія «Соціологічні дослідження сучасного суспільства: методологія, теорія, методи», (56), 51-56. https://doi.org/10.26565/2227-6521-2026-56-05
Номер
Розділ
Теоретико-методологічні проблеми соціології