Травмована війною медіапам’ять як відкритий архів

  • Лідія Стародубцева Educational and Scientific Institute of Sociology and Media Communications, V. N. Karazin Kharkiv National University, 4, Svobody square, Kharkiv, 61022, Ukraine https://orcid.org/0000-0002-8259-4775
  • Дмитрій Петренко Навчально-науковий інститут філософії, культурології та політології Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна, майдан Свободи, 4, Харків, Україна, 61022, Україна https://orcid.org/0000-0001-6771-2916
Ключові слова: амнезія, архів, етика, забуття, культурна травма, медіа, минуле, наратив, російсько-українська війна, простори, цифровий простір, свідчення, режими, травмована медіапамʼять, цифрова памʼять, виробництво соціального

Анотація

У статті здійснюється концептуалізація феномену травмованої війною медіапамʼяті як відкритого архіву свідчень у реаліях повномасштабної російської агресії проти України на основі визначення специфіки взаємних кореляцій між концептами «медіа», «памʼять» та «війна» як предмету соціокультурних рефлексій. Обґрунтовується теоретико-методологічний інструментарій аналізу соціокультурного феномену травмованої медіапамʼяті в реаліях російсько-української війни. Прослідковується генеза та розвиток основних ідей концепції медіапамʼяті. Пропонується авторська концептуальна модель наукового дослідження феномену травмованої війною медіапамʼяті в межах соціокультурного підходу як інтердисциплінарної сфери знань, що актуалізується на перетині медіастудій (Media Studies), досліджень памʼяті (Memory Studies), соціології війни та збройних конфліктів (War Studies) у контексті сучасного цифрового суспільства. Доводиться, що медіапамʼять в умовах  війни, в тому числі російсько-української, є не лише простором конфлікту між конкуруючими історичними наративами, але й полем битви між фундаментальними етичними полюсами усвідомлення воєнних подій у соціальній свідомості (між  архівацією і амнезією, памʼяттю та забуттям, індивідуальною та колективною памʼяттю тощо). Акцентується увага на аналізі особливостей функціонування медіапамʼяті війни як незавершеного «пораненого свідчення», що одночасно фіксує насильство та несе в собі травму, формує архів болю та доказу, але в той же час виконує функції суспільної консолідації та мобілізації. Описується специфіка феномену травмованої медіапамʼяті як відкритого мережевого медіаархіву цифрових свідчень повномасштабної російської агресії проти України. Визначаються головні відмінності між поняттям «травмована медіапамʼять» та такими синонімічними категоріями, як «протезована памʼять», «крах памʼяті» та «медіатравмування». Окреслюються перспективні напрями подальших наукових, зокрема соціологічних, досліджень медіапамʼяті про війну в концептуальному ландшафті соціокультурного підходу. Визначаються місце та роль феномену травмованої медіапамʼяті у післявоєнному відновленні історичної  справедливості.

Завантаження

##plugins.generic.usageStats.noStats##

Біографії авторів

Лідія Стародубцева, Educational and Scientific Institute of Sociology and Media Communications, V. N. Karazin Kharkiv National University, 4, Svobody square, Kharkiv, 61022, Ukraine

Doctor of Science (Philosophy), Full Professor, Professor of Media Communications Department

Дмитрій Петренко, Навчально-науковий інститут філософії, культурології та політології Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна, майдан Свободи, 4, Харків, Україна, 61022, Україна

доктор філософських наук, професор, завідувач кафедри теорії культури і філософії науки

Посилання

Адорно Т. Що означає опрацювання минулого? / пер. із нім.: Віталій Брижнік. Філософія освіти. Philosophy of Education. 2018. № 1 (22). С. 6–24. DOI: https://doi.org/10.31874 / 2309-1606-2018-22-1-6-24

Баранівська М., Поліковська Ю. Медіатравма, освітні втрати, ШІ. Media sapiens. 2025. URL: https://ms.detector.media/trendi/post/37177/2025-01-10-mediatravma-osvitni-vtraty-shi-chomu-mediagramotnist-maie-buty-bazovoyu-navychkoyu/ (дата звернення: 05.01.2026).

Калита Н. Минуле / Майбутнє / Мистецтво про моделі пам’яті, глосарій роботи з минулим та непропрацьовані травми. Your Art. 2021. URL: https://supportyourart.com/conversations/mynule-majbutnye-mystecztvo/ (дата звернення: 05.01.2026).

Ковальова Т., Зубахін Ю., Ковальов С. Медіасторітелінг і пам’ять війни: наративні стратегії комеморації. Образ. 2025. Вип. 2 (48). С. 13–20. DOI: https://doi.org/10.21272/Obraz.2025.2(48)-13-20

Ковальова Т., Оропай А. Комеморація російсько-української війни у відеорекламі. Інтегровані комунікації. 2025. № 1(19). С. 206–211. DOI: https://doi.org/10.28925/2524-2652.2025.126

Морозов О. Між самовіктимізацією і спільною пам’яттю: війна Росії проти України в російських незалежних медіа / пер. англ. Юрія Шаповала. Ποлітичнι дослідження. 2024. № 2 (8). С. 94–110. DOI: https://doi.org/10.53317/2786-4774-2024-2-5

Найдьонова Л. А. Медіатравма і посттравмівні стреси: система гіпотез і результати дослідження. Медіатворчість в часи війни: протистояння медіатравмі: матеріали V Всеукраїнської наукової інтернет-конференції, 19 червня – 23 серпня 2023 року / за наук. ред. Л. А. Найдьонової, О. Л. Вознесенської. Київ: ІСПП НАПН України, 2023. С. 33–40. DOI: http://doi.org/10.59416/QZGG1091.

Приходько Н. Травми війни та культурні ідентичності: візуальні медіа в українському контексті. Вісник Маріупольського державного університету. Серія: Філософія, культурологія, соціологія. 2024. № 28. С. 109–118. DOI: https://doi.org/10.34079/2226-2830-2024-14-28-109-118

Романенко О. Війна і пам’ять: трансформація наративних меморіальних практик. Філологічні науки: збірник наукових праць. Літературний процес: методологія, імена, тенденції. 2024. № 24. C. 114–122. DOI: https://doi.org/10.28925/2412-2475.2024.24.12

Стародубцева Л. В., Петренко Д. В. (Не)справедливість памʼяті, або (без)памʼятство справедливості: перехідне правосуддя і трансформаційна памʼять в реаліях повномасштабної російсько-української війни. Вісник гуманітарних наук. 2026. № 15. С. 1–38. DOI: https://doi.org/10.5281/zenodo.18485188

Те, що зберігається в пам’яті, стає відповіддю суспільства на несправедливість: ZMINA презентувала дослідження з меморіалізації війни. Zmina. 2025. URL: https://surl.lu/lxrdcr (дата звернення: 05.01.2026).

Batiashvili N., Topçu M. N., Wertsch J. V. Memory and anxiety: A sociocultural approach: Introduction to the Special Collection. Memory, Mind & Media. 2025. Vol. 4. Issue e9, P. 1–12. DOI: https://doi.org/10.1017/mem.2025.10004.

Dijck J., van. Mediated Memories in the Digital Age. Redwood City, CA: Stanford University Press, 2007. 256 p.

Erll A. Media and Memory // Erll A. Memory in Culture / transl. from Germany by Sara B. Young. New York, NY: Palgrave Macmillan, 2011. P. 113–143.

Erll А. Travelling Memory. Parallax. 2011. Vol. 17. P. 4–18. DOI: https://doi.org/10.1080/13534645.2011.605570

Erll A., Hirst W. (Eds). Media and Memory: The Case of the Odyssey. Cognition, Culture, and Political Momentum: Breaking down the Silos in Collective Memory Research. Oxford, UK: Oxford University Press, 2025. Chapter 18. Р. 245–257. DOI: https://doi.org/10.1093/oso/9780197788332.003.0019

Erll A., Nünning A. Cultural Memory Studies: An Introduction. Berlin; New York: De Gruyter, 2008. P. 1–18.

Ernst W. Tempor(e)alities and archive-textures of media-connected memory. In: Digital Memory Studies / ed. by Andrew Hoskins. New York: Routledge, 2018. P. 143–155.

Fetzer T., Nikolovski I. The Russo-Ukrainian War and Memory Politics in International Relations. Global Studies Quarterly. 2025. Vol. 5. Issue 4. ksaf109. P. 1–11. DOI: https://doi.org/10.1093/isagsq/ksaf109

Hoskins A. Media, Memory, Metaphor: Remembering and the Connective Turn. Parallax. 2011. Vol. 17. Issue 4: Transcultural Memory. P. 19–31. DOI: https://doi.org/10.1080/13534645.2011.605573

Hudoshnyk O., Krupskyi O. P., Styrnik N. Mediatization of Collective Testimonies During the Russian-Ukrainian War 2022–2023. Communication & Society. 2025. Vol. 38. No. 1. P. 281–297. DOI: https://doi.org/10.15581/003.38.1.021

Information Fatigue as a Window of Opportunities: A Chance for Regional Media During the War and Beyond. Media Development Foundation. 2025. URL: https://news-fatigue-research.mediadevelopmentfoundation.org/en?utm_source=chatgpt.com (дата звернення: 05.03.2026).

Kasianov G. Memory Crash: Politics of History in and around Ukraine, 1980s–2010s. Budapest: Central European University Press, 2022. 424 р.

Kharkhun V. Warring Memory: Exhibiting the Russo-Ukrainian War in National Museums. Nationalities Papers. Published online by Cambridge University Press, 2025. P. 1–25. DOI: https://doi.org/10.1017/nps.2025.10089

Kot S., Mozolevska A., Polishchuk O. Digital war diaries: Witnessing the 2022 Russian War against Ukraine. Memory, Mind & Media. 2024. Vol. 3. P. 1–18. DOI: https://doi.org/10.1017/mem.2024.11

Landsberg A. Prosthetic Memory: The Transformation of American Remembrance in the Age of Mass Culture. New York, NY: Columbia University Press, 2004. 240 p.

Makhortykh M. Memoriae ex machina: How algorithms make us remember and forget. Georgetown Journal of International Affairs (Johns Hopkins University Press). 2021. Vol. 22. No. 2. P. 180–185. DOI: https://doi.org/10.1353/gia.2021.0027

Makhortykh M., Kulichkina A., Maikovska K. Evolution of wartime discourse on Telegram: A comparative study of Ukrainian and Russian policymakers' communication before and after Russia's full-scale invasion of Ukraine. Social and Information Networks. 2025. arXiv:2510.11746 [cs.SI], P. 1–46. DOI: https://doi.org/10.48550/arXiv.2510.11746.

Menyhért A., Makhortykh M. From Individual Trauma to Frozen Currents: Conceptualising Digital Trauma Studies. Digital Icons. Studies in Russian, Eurasian and Central European New Media. 2017. No. 18. P. 1–8.

Meyers O., Neiger M., Zandberg E. Communicating Awe: Media Memory and Holocaust Commemoration. London: Palgrave Macmillan, 2014. 195 p. DOI: https://doi.org/10.1057/9781137325242 (Palgrave Macmillan Memory Studies).

Mieliekiestsev K. The post-truth discourse and the politics of memory in the contemporary media spaces. SKHID (EAST). 2023. Vol. 4. Issue 1. P. 22–26.

Neiger M., Meyers O., Zandberg E. (Eds.). On Media Memory: Collective Memory in a New Media Age. London: Palgrave Macmillan, 2011. 316 p. (Palgrave Macmillan Memory Studies).

Noy C. Memory, media, and museum audience’s discourse of remembering. Critical Discourse Studies. 2018. Vol. 15. Issue 1. P. 19–38. DOI: https://doi.org/10.1080/17405904.2017.1392331

Omelchenko M. Mediatized remembrance rituals in Ukrainian international communication during the Russo-Ukrainian war. Актуальні питання масової комунікації. 2024. № 36. С. 54–65. DOI: https://doi.org/10.17721/CIMC.2024.36.54-65

Reading A. Memory and Digital Media: Six Dynamics of the Globital Memory Field. In: On Media Memory / ed. by Neiger M., Meyers O., Zandberg E. London: Palgrave Macmillan, 2011. P. 241-252.

Smit R. When Memories Become Data. In: The Remaking of Memory in the Age of Internet and Social Media / ed. by Qi Wang, Andrew Hoskins. Oxford, UK: Oxford University Press, 2025. P. 210-223.

Smit R., Jacobsen B., Annabell T. The multiplicities of platformed remembering. Memory, Mind & Media. 2024. Vol. 3. e3. P. 1–6. DOI: https://doi.org/10.1017/mem.2024.3

Prisma Ukraïna / Research Group: War, Migration, Memory. Research Network Eastern Europe. 2022. URL: https://www.prisma-ukraina.de/en/projects/research-group-war-migration-memory (дата звернення: 05.01.2026).

Virilio P. Open Sky / transl. from French by Julie Rose. New York, NY: Verso, 2007. 162 p. (Radical Thinkers).

Vyshnevskyi V., Shevchuk S., Komorin V., et al. The destruction of the Kakhovka dam and its consequences. Water International. 2023. Vol. 48. Issue 5. P. 631–647. DOI: https://doi.org/10.1080/02508060.2023.2247679

Zaitseva S., Dobrodum O., Yenin M., Isazade N. Digital War Narratives And Media Practices Within The Ukrainian Media Field. Proceedings of Azerbaijan High Technical Educational Institutions Journal. 2025. P. 1–12. URL: https://papers.ssrn.com/sol3/papers.cfm?abstract_id=5315716 (дата звернення: 05.01.2026).

Zasanska N., Ivanenko N. Digital Warfare: Media and Technologies in the Russo-Ukrainian War. Bielefeld: Transcript Verlag, 2026. 366 p. (Edition Politik Book 176)

Опубліковано
2026-05-29
Як цитувати
Стародубцева, Л., & Петренко, Д. (2026). Травмована війною медіапам’ять як відкритий архів. Вісник Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна. Серія «Соціологічні дослідження сучасного суспільства: методологія, теорія, методи», (56), 9-19. https://doi.org/10.26565/2227-6521-2026-56-01
Номер
Розділ
Теоретико-методологічні проблеми соціології