Концептуальні засади соціологічного дослідження соціалізації негетеросексуальних осіб у гетеронормативному суспільстві

Анотація

У статті розкриваються теоретико-методологічні засади соціологічного дослідження соціалізації негетеросексуальних осіб в українському суспільстві. Автори розглядають декілька ключових понять: «дискурс», «гетеронормативність», «соціалізація», «стигматизація», «дискримінація». Стверджується, що концепція дискурсів М. Фуко дозволяє осмислити конструювання «режимів істини», які визначають, що вважається прийнятним, легітимним у певному соціальному контексті, наприклад, визначають гетеросексуальність як норму та навʼязують негетеросексуальним індивідам гетеронормативні стандарти, що значно ускладнює процес їхньої соціалізації. Підкреслюється, що концепт гетеронормативності фокусує увагу на легітимації та наданні переваги гетеросексуальності й цисґендерності над усіма іншими формами сексуальності та ґендерної ідентичності. Зазначається, що гетеронормативна культура вимагає від особи ґендерної відповідності (цисґендерності) та сексуального потягу виключно до осіб протилежної статі, а осіб, які порушують будь-які із цих норм, стигматизує і маргіналізує. Акцентується на тому, що поняття «соціалізації» є одним із центральних для соціологічної науки та позначає процес залучення індивіда до суспільного життя. Соціалізація негетеросексуальних та нецисґендерних осіб в умовах гетеронормативного суспільства ускладнюється внаслідок деструктивних явищ стигматизації, гетеросексизму та дискримінації за ознаками сексуальної орієнтації та ґендерної ідентичності. Доводиться, що культивування гетеросексистських ідеологій та дискримінаційних практик створює серйозні перепони для повноцінної соціалізації негетеросексуальних та нецисґендерних осіб. Робиться висновок, що євроінтеграційний вектор розвитку, обраний Україною, потребує трансформації гетеронормативної культури суспільства та активної протидії всім формам стигматизації, гетеросексизму та дискримінації за ознакою сексуальної орієнтації та ґендерної ідентичності. Автори стверджують, що лише в умовах забезпечення рівних прав і можливостей для негетросексуальних та нецисґендерних осіб можлива їхня повноцінна соціалізація та реалізація в усіх сферах суспільного буття, що сприятиме розвитку українського суспільства.