Чинники соціальних змін у Франції наприкінці XVIII століття: соціологічний вимір

Анотація

У статті схарактеризовано французьку монархію останньої чверті XVIII століття та її роль у подіях напередодні та протягом Французької революції. Виокремлено деякі характеристики французьких вельмож суспільства Старого порядку, які, зокрема, привели до тектонічних соціально-політичних змін у Франції того часу. Зазначено, що Людовіку ХVI вистачало моральних та професійних чеснот, проте бракувало відповідних природних лідерських властивостей, насамперед (згідно теорії лідерських рис Р. Стогділла) енергії, впевненості у собі, наполегливості, комунікабельності, готовності брати на себе відповідальність. На тлі калейдоскопу інших довготривалих і короткотермінових подій це сприяло виникненню та поширенню соціальних конфліктів у Франції та Європі в цілому в середині та наприкінці ХVIIІ століття. Акцентовано увагу на тому, що разом з іншими чинниками, а саме: соціально-політичними (відсутність законних політичних прав у переважної більшості членів суспільства, інституціональна нестійкість, харизматична опозиція тощо), соціокультурними (мода, виникнення та поширення інтелектуальних інновацій, відсутність можливості для реалізації творчої енергії значною частиною соціуму), економічними (продовольча криза, безробіття, високі податки), демографічними (суттєвий приріст населення), медичними (поширення епідемій), кліматичними (посуха) зазначені індивідуальні особливості французьких вельмож спричинили кумулятивний ефект і знайшли своє відображення у загостренні революційних подій. Останні, своєю чергою, через деякий час зумовили становлення та розвиток французької політичної нації, розповсюдження в Європі та світі в цілому ліберальної ідеології, демократичних цінностей. Визначено напрям подальших наукових досліджень з обраної проблематики, а саме, з огляду насамперед на концепцію культурного релятивізму, вивчення  збільшення/зменшення впливу харизматичного складника в контексті діяльності політичних лідерів минулого та сучасності.