Проблематика неорасизму як об’єкт досліджень сучасної зарубіжної соціології
Анотація
У статті досліджується неорасизм як проблема сучасних суспільств; аналізується дискурс неорасизму в теоретичних студіях зарубіжних соціологів. Акцентується на розумінні сутності неорасизму такими представниками світової соціологічної думки кінця ХХ – початку ХХІ століття, як Д.Т. Голдберг, А.К. Спірз, Дж.М. Блаут, К. Врен, М. Баркер, Е. Балібар, І. Валлерстайн, а також на інтерпретаціях цього феномену у творчому доробку таких сучасних соціальних дослідників, як А. Пітер, К. Кічінг, І. ван дер Валк, К. Аппіа, Р. Ксавьє, Л. Фаучер. Розглядаються результати соціологічних теоретичних та емпіричних розвідок, спрямованих на виявлення причин стійких проявів неорасизму; надається географія його поширення в сучасному світі. Здійснюється докладний опис проявів феномену неорасизму в актуальних суспільних контекстах. Головна увага фокусується на аналізі робіт таких авторів, як Е. Рамос, С. Перейра, Ж. Вала, К. Бретт, А. Чернігой, М. Денгг. Підкреслюється, що новітні соціологічні дослідження доводять, що наразі передчасно стверджувати про подолання такого явища, як расизм; нині цей феномен приймає форми неорасизму. Визначається низка чинників, з якими дослідники пов’язують виникнення неорасизму, а саме: формування націй, де національна ідентичність конструюється на основі визначення «інших»; перехід до постколоніальної ери, де визначення расизму базується на культурних відмінностях; конституювання біополітики, де сучасна держава створює певні переваги для своїх громадян і застосовує політику виключення стосовно іммігрантів та переселенців. Доводиться, що більшість сучасних дослідників причиною появи неорасизму вважають соціально-економічні фактори. Зазначається, що аналіз західного дискурсу неорасизму переконує у поширеності цього феномену як на глобальному, так і на локальному рівнях. Робиться висновок, що увага до неорасизму сучасної західної наукової, у тому числі соціологічної, спільноти зумовлена нагальною потребою у забезпеченні реальних, а не лише декларованих у певних законодавчих актах, рівних прав і умов існування для всіх етносів, що наразі живуть на нашій планеті.
Завантаження
Посилання
Security Council (UN) (2023). Unanimously Adopting Resolution 2686 (2023), Security Council Urges International Community to Prevent Incitement, Condemn Hate Speech, Racism, Acts of Extremism. United Nations Meetings Coverage and Press Releases. Avaliable at: https://press.un.org/en/2023/sc15321.doc.htm
UN General Assembly (1996) Elimination of all forms of racial discrimination. Avaliable at: https://www.refworld.org/legal/resolution/unga/1966/en/6805
European Commission. (2020) A Union of equality: EU anti-racism action plan 2020-2025. Avaliable at: https://eur-lex.europa.eu/legal-content/EN/TXT/ ?uri=CELEX:52020DC0565
Goldberg, D. T. (2008) ‘Racisms without Racism’. PMLA, 123(5)/ 1712-1716. Avaliable at: http://www.jstor.org/stable/25501975
Spears, A. (1999) Race and ideology: An introduction, in Spears, A. (ed.) In: Race and Ideology: Language, Symbolism, and Popular Culture. Detroit, MI: Wayne State Press. 11-59.
Blaut, J. M. (1992) ‘The theory of cultural racism’, Antipode 24(4). 289–299. DOI: https://doi.org/10.1111/j.1467-8330.1992.tb00448.x.
Wren, K. (2001) ‘Cultural racism: something rotten in the state of Denmark?’, Social & Cultural Geography 2. 141–162. DOI: https://doi.org/10.1080/14649360120047788.
Barker, M. (1981) The New Racism: Conservatives and the Ideology of the Tribe. London: Junction Books.
Balibar, E. (1991) Race, Nation, Class: Ambiguous Identities. Etienne Balibar, Immanuel Wallerstein. London: Verso.
Faucher, L. (2017) Racism. The Routledge Companion to the Philosophy of Race. Routledge Handbooks Online. DOI: https://doi.org/10.4324/9781315884424
Appiah, K. (1996) Color Conscious. Princeton: Princeton University Press.
Kitching, K. (2011) Taking Responsibility for Race Inequality and the Limitless Acts Required: Beyond ‘Good/Bad Whites’ to the Immeasurably Whitened Self. Power and Education. 3(2). 164–178. DOI: https://doi.org/10.2304/power.2011.3.2.164.
Bangstad, S. (2015) ‘The racism that dares not speak its name: Rethinking neo-nationalism and neo-racism in Norway’. Intersections. East European Journal of Society and Politics, 1(1). 49–65. DOI: https://doi.org/10.17356/ieejsp.v1i1.26
Černigoj, A. (2022) ‘The Influence of Culture and Intercultural Contact on Neo-Racism and Ethnocentrism’. Psychological Studies 67. 447–458. DOI: https://doi.org/10.1007/s12646-022-00669-4
Van der Valk, I. (2003) Racism, a threat to global peace. International Journal of Peace Studies. № 8(2). https://www3.gmu.edu/programs/icar/ijps/vol8_2/valk.htm
Ramos, A. (2019) The impact of biological and cultural racisms on attitudes towards immigrants and immigration public policies. Alice Ramos, Cicero Roberto Pereira, Jorge Vala. Journal of Ethnic and Migration Studies. 46. 1–19. DOI: https://doi.org/10.1080/1369183X.2018.1550153.
Bratt, C. (2022) Is it racism? The belief in cultural superiority across Europe. European Societies, 24(2). 207–228. DOI: https://doi.org/10.1080/14616696.2022.2059098
Peter, A. (2017) A Philosophical Analysis of the Impact of Racism in the Contemporary Society. Journal of political sciences & public affairs. № 5(2). 1–6
Xavier, R. E. (2021) The Politics of Racial Identity in a Diaspora: Uncomfortable Observations of Portuguese Descendants ‘Who Don’t Belong’. Academia Letters. doi:10.20935/AL3054.
Dengg, Michaela A. (2022) (Neo)-Racism among International Students. International Research and Review, 12(1). 52-64. URL: https://files.eric.ed.gov/fulltext/EJ1380647.pdf
Foucault’s Biopolitics and State Racism. (2019) University of Kent. Avaliable at: https://blogs.kent.ac.uk/lawandthehumanities/2019/02/15/foucaults-biopolitics-and-state-racism/
