Фройд і війна

Анотація

У статті в історико-соціологічній ретроспективі розглядається проблематика війни в контексті життя та творчості Зігмунда Фройда. Використовуючи персональний підхід до аналізу історико-соціологічного матеріалу, автор аналізує вплив війни на життя З. Фройда. Зазначається, що, незважаючи на скрутне матеріальне становище, перебування трьох синів З. Фройда на фронті, часи Першої світової війни були для нього досить плідними. Саме в цей час були опубліковані знамениті «Вступні лекції з психоаналізу», з яких фахівці іноді рекомендують починати знайомство з цим вченням. Детально аналізуються погляди З. Фройда на війну та смерть, викладені в есе «Рефлексії щодо війни та смерті», написаному через шість місяців після початку Першої світової війни. У цій роботі засновник психоаналізу висуває дві тези: 1) війна призводить до розчарування у цивілізації, 2) війна призводить до зміни нашого ставлення до смерті. Війна знімає з людини цивілізаційні культурні нашарування, повертаючи її до первісного стану, який перебуває в глибинах нашого несвідомого. Окрема увага приділяється листуванню З. Фройда та А. Ейнштейна, в якому обговорюється проблема війни. На запитання А. Ейнштейна, чи є спосіб позбавити людство від загрози війни, З. Фройд відповідає негативно. На його думку, вирішення конфліктів за допомогою сили притаманне всім тваринам, включаючи людину, хоча в процесі цивілізації роль людського інтелекту як в актуалізації конфліктів, так і в їхньому подоланні/мінімізації, суттєво зростає. За З. Фройдом, як підкреслюється у статті, інстинкт смерті діє в кожній людині: внутрішньо він проявляється, коли ми несвідомо прагнемо власного знищення, а зовнішньо – коли ми прагнемо смерті іншого. Перенос руйнівних імпульсів на інших людей, на зовнішній світ є способом зберегти себе, тому повністю подолати людську агресивність неможливо. У статті також розглядаються напрацювання Ваміка Д. Волкана та Вівіан Четріт-Ватін, які розвивають психоаналітичний підхід до війни. Підсумовуючи, автор стверджує, що наразі моральний та політичний розвиток помітно відстає від техніко-технологічного, що не може не викликати серйозного занепокоєння та змушує шукати нові можливості для запобігання та вирішення конфліктів невійськовим шляхом.