Концепт мілітарної ідентичності в сучасній соціології
Анотація
У статті представлені основні показники мілітарної ідентичності, розглянуті теоретичні підходи до вивчення проблеми мілітарного/постмілітарного транзиту. Мілітарну ідентичність визначено як результат соціальної ідентифікації актора з армією/військовими групами внаслідок інтерналізації цінностей і норм, прийнятих в армійському/мілітарному полі. Виявлені особливості двох мілітарних транзитів – транзиту з цивільного життя в армійське поле (після мобілізації або добровільного вступу до лав збройних сил) і транзиту з армії в цивільне поле (після демобілізації або звільнення за станом здоров'я). Підкреслено, що перший транзит передбачає формування мілітарної ідентичності, другий співвідноситься з феноменом постмілітарної ідентичності. Зазначено, що високий рівень мілітарної ідентичності може, з одного боку, перешкоджати соціальній реадаптації в період другої транзиції (переходу від армійського до цивільного життя), з іншого – сприяти успішному пристосуванню призовника до життя в армії в разі першої транзиції (переходу від цивільного життя до армійського). Акцентовано, що постармійський період соціальної реадаптації актора може бути ускладнений контрастом між способом життя військових (з його культурою слухняності, дисциплінованості, командного духу) і цивільних осіб (які цінують незалежність, особистісну автономію і самовизначення), що може призвести до конфлікту між мілітарною і громадянською ідентичностями актора, негативно вплинути на його соціальне буття.
Завантаження
Посилання
Эриксон Э. Идентичность: юность и кризис / общ. ред. и предисл. А. Толстых, пер. А. Андреева. М. 1996. 344 с.
Бергер П., Лукман Т. Социальное конструирование реальности: Трактат по социологии знания / пер. с англ. Е. Руткевич. М.: Academia-Центр; Медиум, 1995.
Воропай Т. В поисках себя. Идентичность и дискурс. Харьков: ХГПУ, 1999.
Мусиездов А. Социологическая концепция городской идентичности. Х. : ХНУ имени В. Н. Каразина, 2013. 372 с.
Українське студентство у пошуках ідентичності: монографія. За ред. В. Л. Арбєніної, Л. Г. Сокурянської. Х. : ХНУ імені В. Н. Каразіна, 2012. 520 с.
Филиппова О. Язык в процессах конструирования и конституирования идентичности: представления о языке и идентичности среди харьковских студентов. Ученые записки НУА. 2008. № 4. С.197-210.
Ядов В. Социальные и социально-психологические механизмы формирования социальной идентичности. Мир России. 1995. № 3-4. С.58-81.
Johansen R. B., Martinussen M., & Kvilvang N. The influence of military identity on work engagement and burnout in the Norwegian army rapid reaction force. Journal of Military Studies. 2015. № 6. Р.1–11. doi:10.1515/jms-2016- 0196
Wagner, U., Stellmacher, J., Christ, O., & Tissington, P. A. To Be(long) or Not to Be(long): Social Identification in Organizational Contexts. Genetic, Social, and General Psychology Monographs. 2005. № 131(3). Р.189-218.
Griffith J. After 9/11, what kind of reserve soldier? Considerations given to emerging demands, organizational orientation, and individual commitment. Armed Forces & Society. 2009. №35. Р.214-240. doi: 10.1177/0095327X07312490.
Johansen R B., Laberg J. C. & Martinussen M. Measuring military identity: Scale development and psychometric evaluations. Social Behavior and Personality: An International Journal. 2013. №41. Р.861–880. doi:10.2224/ sbp.2013.41.5.861
Eriksson M. Idealism or professionalism? Journal of Military Ethics. 2004. № 7. Р.75-90.
Ben-Dor G., Pedahzur A., Canetti-Nisim D., Zaidise E., Perliger A., & Bermanis S. I versus we: Collective and individual factors of reserve service motivation during war and peace. Armed Forces & Society. 2007. №34. Р. 565-592. http://doi.org/bmqvxp
Huntington S. P. The soldier and the State. London: The Belknap Press of Harvard University Press, 1957.
Lancaster S. L., & Hart R. P. Military identity and psychological functioning: A pilot study. Military Behavioral Health. 2015. № 3. Р.83–87. doi:10.1080/21635781.2014.995254
Lancaster S., Kintzle S., Castro C. Validation of the Warrior Identity Scale in the Chicagoland Veterans Study. Identity: International Journal of Theory and Research. 2018. Vol. 18. №1. Р.34–43. doi.org/10.1080/15283488.2017.1410157
Coll J. and Weiss E. Transitioning Veterans into Civilian Life. Handbook of Military Social Work. Hoboken, NJ: John Wiley and Sons Inc., 2013.
Castro C. A., Kintzle S. Suicides in the military: The post-modern combat veteran and the Hemingway effect. Current Psychiatry Reports. 2014. № 16. Р.1–9. doi:10.1007/s11920-014-0460-1
Smith R. T., True G. Warring identities: Identity conflict and the mental distress of American veterans of the wars in Iraq and Afghanistan. Society and Mental Health. 2014. №4. Р.147–161. doi:10.1177/2156869313512212
Robinson J., Littlefield P., Schleuning A. Transforming Veterans’ Experiences during Military-to-Civilian Transition: Gaps and Opportunities. Washington, DC: Center for Innovation, U.S. Veterans Administration, 2017.
Higate P. R. Theorizing continuity: From military to civilian life. Armed Forces & Society. 2001. №27(3). Р.443–460. doi:10.1177/0095327X0102700306
Karner T. Engendering violent men: Oral histories of military masculinity. Masculinities and Violence. Beverley Hills, CA: Sage, 1998. Р.197–232.
Walker D. Narrating identity: Career soldiers anticipating exit from the British Army. PhD thesis, Durham University, 2011.
Blackburn D. Transitioning from Military to Civilian Life: Examining the Final Step in a Military Career. Canadian Military Journal. 2016. №16(4). Р.53-61.
Praharso N., Tear M., Cruwys T. Stressful life transitions and wellbeing: A comparison of the stress buffering hypothesis and the social identity model of identity change. Psychiatry Research. 2017. №247. Р.265-275.
Demers A. When veterans return: The role of community in reintegration. Journal of Loss and Trauma. 2011. №16(2). Р.160-179.
Woodward R., Jenkings K. Military Identities in the Situated Accounts of British Military Personnel. Sociology. 2011. №45(2). Р.252–268. DOI: 10.1177/0038038510394016.
Maringira G., Gibson D., Richters A. «It’s in my blood»’: the military habitus of former Zimbabwean soldiers in exile in South Africa. Armed Forces Sociology. 2015. №41(1). Р.23–42. doi.org/10.1177/0095327X14523001.
Van Dick C., Finchilescu G. Symbols of organisational culture: Describing and prescribing gender integration of navy ships. Journal of Gender Studies. 2008. №17(3). Р.237–249.
Mowday R.T., Steers R. M., Porter L. W. The measurement of organizational commitment. Journal of Vocational Behavior. 1979. №14. Р.224-247. doi.org/b26bsn
Friedman M. J. Posttraumatic Stress Disorder among Military Returnees from Afghanistan and Iraq. American Journal of Psychiatry. 2006. №163(4). Р.586-593.
Thompson J., Van Til L., Poirier A., Sweet J., McKinnon K., Sudom K., Dursun S., Pedlar D. Health and Well-Being of Canadian Armed Forces Veterans. Findings from the 2013 Life After Service Survey. Charlottetown PE: Research Directorate, Veterans Affairs Canada. Research Directorate Technical Report, 2014. URL: http://www.veterans.gc.ca/pdf/about-us/research-directorate/2013-survey-caf-health.pdf (дата звернення 15.05.2018).
Greenberg N., Langston V., Gould M.Culture: What is its effect on stress in the military? Military Medicine. 2007. №172(9). Р.931-935.
Daley J. Understanding the military as an ethnic identity. Social work practice in the military. New York, NY: Routledge, 1999. Р.291–303. URL: http://www.routledge.com/books/details/9780789006264/ (дата звернення 15.06.2018).
Glöckner F. PTSD and collective identity in former Ugandan child soldiers (Doctoral dissertation). University of Konstanz, Konstanz, 2007. URL: https://kops.ub.uni-konstanz.de/xmlui/bitstream/handle/urn:nbn:de: bsz:352-opus-33085/Gloeckner_DA.pdf?sequence=1 (дата звернення 15.05.2018).
Трещенок Ю. «Обряды перехода» Арнольда ван Геннепа, его теория и метод. Исторические, философские, политические и юридические науки, культурология и искусствоведение. Вопросы теории и практики, 2016. № 12(74): в 3-х ч. Ч. 2. C. 179-182.
