Суб’єкти системи освіти про трансформацію соціального порядку шкільного навчання в умовах російської агресії

Анотація

У статті наголошується, що агресія РФ проти України суттєво змінила соціальний порядок українського суспільства в цілому, усіх його підструктур, у тому числі системи освіти, зокрема шкільної. Зазначається, що, проаналізувавши визначення поняття «соціальний порядок», які представлені в соціологічному дискурсі, зокрема дефініції цього поняття, сформульовані такими класиками соціології та сучасними соціологами, як М. Вебер, Р. Парк, К. Поланьї, Ж. Падьоло, З. Бауман, Д. Норт та ін., автори закцентували увагу на аксіологічному підході до тлумачення соціального порядку. Наводиться авторське визначення відповідного поняття, а саме: соціальний порядок – це заснована на інтеріоризованих нормах та цінностях взаємодія (комунікація) між суб’єктами певної соціальної системи, що забезпечує її успішне функціонування. Підкреслюється, що зміни у зовнішньому оточенні тієї чи іншої системи можуть призвести (і зазвичай призводять) до змін у самих цих системах, зокрема до змін їхніх функцій, що, у свою чергу, актуалізує зміни існуючого соціального порядку, появу його нових форм. Стверджується, що під впливом змін, що відбулися в українському суспільстві з початку російської агресії, зазнали значної трансформації функції такої соціальної системи, як освіта, і, відповідно, притаманний їй соціальний порядок. Зазначається, що цей висновок заснований на результатах дослідницького проєкту «Школа під час війни», реалізованого Європейським центром Wergland (Норвегія, Осло) в рамках Програми підтримки освітніх реформ в Україні (2021 – 2024 рр.) (за участі одного із авторів статті). Підкреслюється, що це дослідження здійснено за допомоги таких якісних методів, як індивідуальні глибинні та фокусовані групові інтерв’ю (ФГІ). Всього було проведено 30 глибинних та 3 ФГІ з українськими вчителями, директорами шкіл та старшокласниками, які представляли заклади середньої освіти, що розташовані як в регіонах, наближених до активних бойових дій (у таких містах, як Харків, Маріуполь, Ірпінь, Буча та ін.), так і у відносно більш безпечних містах (Львів, Луцьк, Івано-Франківськ, Одеса). Надаються дані, отримані в межах зазначеного дослідження, які засвідчують зміни ролі та функцій системи вітчизняної шкільної освіти в умовах війни, зокрема актуалізацію її ролі як простору безпеки, організації волонтерської діяльності та психологічної підтримки. Робиться висновок, що трансформація змісту та характеру взаємодії між основними суб’єктами системи освіти (шкільною адміністрацією, вчителями, учнями та їхніми батьками) призвела до появи нового соціального порядку в межах цієї системи, перетворила існуючі раніше ієрархічні відносини між освітніми суб’єктами на горизонтальні, сформувала нову модель соціального порядку, а саме школи як «великої родини».