Проблема теоретизування про / в соціології та проблематизація соціологічної теорії
DOI:
https://doi.org/10.26565/2227-6521-2020-45-01Ключові слова:
соціологія, теорія, соціологічна теорія, викладання, евристикаАнотація
У статті аналізуються проблеми теоретизування в сучасній соціології, обмеження і проблеми, з якими стикаються соціологи при побудові соціологічної теорії в сучасних умовах. Автор досліджує різні модуси практикування і відтворення теорії в академічній соціології. Аналізується проблема статусу теорії в сучасній соціології, її академічних, дидактичних і соціальних репрезентаціях. Підкреслюється, що службове, підпорядковане, обмежене становище фундаментального осмислення в структурі сучасної соціології є небезпечним для (від)творення самої соціології. Наводяться і аналізуються типові практики і структури використання та (від)творення фундаментальної теорії в сучасній соціологічній науці. Окремий акцент зроблено на дослідженні дидактичних аспектів теоретизування як в аудиторії, так і за її межами. Тут найважливішим сюжетом виявляється зв'язок університетської освіти як виробництва універсального образу людини, з одного боку, і теоретичного, узагальнюючого, абстрагуючого мислення. Крім того, важливим аспектом є проблема соціальної та дисциплінарної ідентичності соціології, використання нею концептуального, категоріального і методологічного арсеналу в аргументації своєї автономності та епістемологічної легітимності. Досліджуються можливості розвитку теоретичного інструментарію соціології з позицій виробництва множинності як умови системного розвитку. Окремий акцент зроблено на ідеологічній, виховній, соціалізаційній, комунікативній функції фундаментальної теорії. Формулюється висновок про можливості та обмеження фундаментального теоретизування в соціології в сучасних соціальних і епістемологічних умовах.
Посилання
Гидденс Э. Девять тезисов о будущем социологии. THESIS. 1993. Вып. 1. С. 57-82.
Коллинз Р. Социологическая проницательность. Введение в неочевидную социологию / Личностно-ориентированная социология. Москва: Академический Проект, 2004. 608 с.
Миллс Ч.Р. Социологическое воображение. Москва : NOTA BENE, 2001. 264 с.
Бурдье П. Опыт рефлексивной социологии / Теоретическая социология: Антология: В 2 ч. Часть 2. Москва : КД «Университет», 2002. 424 с/
Голиков А.С. Статус социологии в постсовременности: (не)наука о (не) познаваемом? // Методологія, теорія та практика соціологічного аналізу сучасного суспільства: збірник наукових праць. Харків : ХНУ імені В.Н. Каразіна, 2005. С. 262-268.
Тихонов А. В. Отечественная социология: проблема выхода из состояния преднауки и поиска новых стратегий // Вестник Института социологии. 2010. № 1. С. 203-229.
Эльстер Ю. Объяснение социального поведения: еще раз об основах социальных наук. Москва: Издательский дом ГУ ВШЭ, 2011. 472 с
Кристакис Н., Фаулер Дж. Связанные одной сетью. Как на нас влияют люди, которых мы никогда не видели. Москва: Юнайтед Пресс, 2011. 362 с.
Добреньков В. И., Кравченко А.И. Фундаментальная социология. Том 1. Теория и методология. Москва: ИНФРА-М, 2003. 905 с.
Девятко И. Ф. Метатеоретизирование или философия социальных наук? // Социологические исследования. 2017. № 12 (404). С. 3-9. DOI: https://doi.org/10.7868/S0132162517120017
Головин Н. А. Преподавание социологической теории в Санкт-Петербургском государственном университете // Журнал социологии и социальной антропологии. 1998. Т. 1. № 1. С. 139-147.
Федотова В. Г. Соотношение академической и постакадемической науки как социальная проблема. Москва: ИФ РАН, 2015. 208 с.
Тощенко Ж. Т. Парадигмы, структура и уровни социологического знания // Социология власти. 2009. № 5. С. 7-25.
Бабосов Е. М. Структура и методология социологии. Личность. Культура. Общество. 2001. Т. 3. № 4 (10). С. 11-29.
Полякова Н. Л. Методологический плюрализм и структура социологической теории // Вестник Московского университета. Серия 18. Социология и политология. 2015. № 4. С. 50-68. DOI: https://doi.org/10.24290/1029-3736-2015-0-4-50-68
Девятко И. Ф. Метатеоретизирование в социологии: перспективы концептуальной стандартизации и теоретической кодификации социологического знания // Россия реформирующаяся. 2003. № 3. С. 009-038.
Романовский Н. В. Метатеоретизирование в социологии: дискурс и прогноз // Социологические исследования. 2018. № 2 (406). С. 127-135. DOI: https://doi.org/10.7868/S0132162518020137
Троцук И. В. Форматы метатеоризирования в социологии. ПОИСК: Политика. Обществоведение. Искусство. Социология. Культура. 2017. № 3 (62). С. 12-20.
Ерофеева М. А. Проблематизация объекта в современной теоретической социологии // Социологические исследования. 2017. № 7 (399). С. 13-23. DOI: https://doi.org/10.7868/S0132162517070029
Полякова Н. Л. Новые теоретические перспективы в социологии начала XXI в. // Вестник Московского университета. Серия 18. Социология и политология. 2015. № 2. С. 29-46. DOI: https://doi.org/10.24290/1029-3736-2015-0-2-29-46
Полякова Н. Л. Методологические основания построения теории общества в социологии конца ХХ - начала XXI в.: отход от социологической ортодоксии // Вестник Московского университета. Серия 18. Социология и политология. 2011. № 4. С. 76-93.
Добреньков В. И., Кравченко А. И. Система социологического знания // Социология. 2015. № 3. С. 150-168.
Попова М. А. Социология как наука об обществе: подходы и уровни изучения // Современные проблемы гуманитарных и общественных наук. 2014. № 3 (3). С. 97-102.
Осипова Н. Г. Отраслевая матрица современной социологии: кризис дивергенции // Вестник Московского университета. Серия 18. Социология и политология. 2013. № 2. С. 29-51.
Мансуров В. А. Социология и общество: проблемы взаимодействия // Вестник Южно-Уральского государственного университета. Серия: Социально-гуманитарные науки. 2006. № 2 (57). С. 35-36.
Филиппов А. Ф. О понятии «теоретическая социология» // Социологический журнал. 1997. № 1-2. С. 5-37.
Кимелев Ю. А., Полякова Н.Л. Философия социальных наук // Вестник Московского университета. Серия 18. Социология и политология. 2014. № 1. С. 20-46. DOI: https://doi.org/10.24290/1029-3736-2014-0-1-13-22
Lebedev S. A. Contemporary philosophy of science: object, subject and structure // European Journal of Philosophical Research. 2016. № 2 (6). С. 62-76. DOI: https://doi.org/10.13187/ejpr.2016.6.62
Бурдьё П. Практический смысл. Москва: Институт экспериментальной социологии; Санкт-Петербург: Алетейя, 2000. 562 с.
Bueno C. C. The Attention Economy: Labour, Time and Power in Cognitive Capitalism. Rowman & Littlefield International, 2017. 210 p.
Коллинз Р. Социология философий: глобальная теория интеллектуального изменения. Новосибирск : Сибирский хронограф. 2002. 1280 с.
Барт Р. Литература и метаязык / Барт Р. Избранные работы: Семиотика. Поэтика. Москва, 1994. С. 131-132.
Якуба Е. А. Социология. Харьков: Константа, 1996. 192 с.
Luhmann N. Rechtssoziologie. Reinbeck bei Hamburg: Rowohlt, 1972. 205 s.
