Фактори лояльності персоналу соціальної служби
Анотація
У статті розкривається актуальність досліджуваної проблеми; спираючись на раніше розроблену дослідницьку базу, а також аналізуючи результати діяльності різних компаній у сфері кадрової політики. У статті робиться акцент на тому, що для сталого розвитку і функціонування організації недостатньо мати персонал високого рівня підготовки і кваліфікації, оскільки лояльність персоналу не завжди співвідноситься з інтелектуальними здібностями або рівнем кваліфікації співробітників організації. Лояльний персонал відрізняється високою надійністю, відповідальністю і відданістю своїй організації. Це, в свою чергу, знижує ймовірність виникнення кадрових ризиків (посадових злочинів, дрібних крадіжок, псування майна, умисних аварій і т.д.).
Розглядається базове визначення лояльності персоналу, а також сутність основних двох підходів: зарубіжного та вітчизняного, які в свою чергу поділяються на окремі підходи. У процесі розгляду вітчизняних підходів ми звернули увагу на наступних авторів: К. Харського, Т. М. Чистякової та Н. В. Мосієнко серед зарубіжних підходів ми акцентували увагу на таких авторах як: Говард Беккер і Лиман Портер. На основі аналізу перерахованих підходів дається авторське визначення лояльності персоналу.
Аналізуються групи факторів, які сприяють формуванню та підвищенню рівня лояльності персоналу: організаційні та особистісні. Особливий акцент у статті зроблено на вивченні факторів лояльності персоналу соціальної служби. З метою вивчення та структурування факторів лояльності персоналу соціальної служби автором було проведено соціологічне дослідження, об'єктом якого виступили співробітники Харківського міського центру соціальних служб для дітей, сім'ї та молоді «Довіра». Методом напівструктурованого інтерв'ю було опитано 10 співробітників цієї організації. Вік респондентів від 26 до 58 років, серед них: 2 чоловіків і 8 жінок. Всі опитані респонденти мають вищу або кілька вищих освіт.
На основі результатів емпіричного дослідження робиться кілька висновків, що співробітники соціальної служб більш високо цінують справедливе ставлення з боку організації, хороший морально-психологічний клімат, можливість саморозвитку і самореалізації, цікавий зміст роботи. Виходячи з вищеперерахованого, нами був зроблений висновок про необхідність розробки комплексу заходів, які підвищують рівень лояльності співробітників соціальної служби.
Завантаження
Посилання
Челенкова Н. Ю. Лояльность сотрудников как способ повышения эффективности управления персоналом организации. Инновационная наука. 2015. №11. С. 271–272.
Доминяк В. І. Организационная лояльность: основные подходы. Менеджер по персоналу. 2006. №4. С. 35–36.
Іванова Н. Е. Лояльность персонала как феномен. Научный вестник ЮИМ. 2019. №2. С. 25–27.
Barnaby J. F. I. Herzberg Professor And Management Consultant. The New York Times, 2000, Section C. P. 26.
Костенко Е. П. Особенности управленческой концепции Ф. Герцберга: проблемы взаимодействия в сфере услуг. ТЕRRА ECONOMICUS, 2012. №2. С. 116.
Факторы, вызывающие лояльность персонала URL: https://mmr.ua/show/faktory-vyzyvajuschielojalnost-personala/11268 (дата обращения: 03.01.2020 р.)
Киселева Г. С. Влияние социальной политики организации на уровень вовлеченности персонала.Вестник СГСЭУ. 2019. № 3 (77). С. 114–118.
Петрова Е. А. Кузнецова Н. В., Якушева А. И. Анализ влияния социальной политики предприятия на лояльность и мотивацию персонала нефтеперерабатывающего предприятия. Вестник ЗабГУ.2018. №1. С. 84–95.
Фісенко Є. С. Вплив корпоративної культури на конкурентоспроможність підприємства. URL: http://conf.management.fmm.kpi.ua/proc/article/view/62072 (дата звернення: 03.01.2020 р.).
Демушина О. М. Лояльность персонала и факторы её формирования. Азимут научных исследований: педагогика и психология. 2015. №2 (11). С. 133–135.