Етнофестивалі у Чернівецькій області як показники поліетнічної ідентичності та складові потенціалу розвитку громад
Анотація
У даній статті розглянуто просторово-часові (історико-географічні) особливості проведення етнофестивалів у Чернівецькій області, які є важливими індикаторами таких її рис, як поліетнічності та етноконтакності. Такі заходи не тільки популяризують культурне надбання різних етнічних спільнот, які проживають на території регіону, але й є важливими показниками етнокультурного потенціалу для розвитку окремих поселень, територіальних громад, територій та області загалом. Також варто підкреслити важливість проведення етнофестивалів у транскордонному регіоні, так як це розширює надходження інвестицій в область, а також можливість спільного проведення таких заходів між Україною, Румунією та Молдовою.
У Чернівецькій області проводиться чимало етнокультурних фестивалів поетичного, етнографічного, мистецького, духовного, гастрономічного та інших спрямувань. Найбільше етнофестивалів проводиться в обласному центрі – місті Чернівці. У зв’язку із пандемією COVID-19, яка тривала з березня 2020 року, та одразу ж початком повномасштабної війни із рф, кількість проведених етнофестивалів дуже помітно скоротилася. Практично не проводилися в ці роки такі багаточисельні фестивалі як «Буковинська Маланка» («Маланка Фест»), етнодуховний фестиваль «Обнова-фест», «Міжнародний гуцульський фестиваль», «Барви Сторожинеччини» та інші. Проте, не дивлячись на складнощі все ж таки проводяться етнофестиваль театрального мистецтва «Золоті оплески Буковини», поетичний фестиваль «Meridian Czernowitz», «Тюльпанове поле», «Гарбузове поле» та інші.
Слід відмітити, що кожен етнофестиваль, який проводиться в Чернівецькій області має перш за все на меті об’єднання різних етнічних груп населення поліетнічного регіону, а також популяризацію матеріальної та духовної культури, етноландшафтів Північної Буковини та Північної Бессарабії. Найактивнішими у проведенні етнофестивалів в регіоні є українці, румуни та молдовани, які мають в регіоні компактні місця свого розселення, що дає підставу називати область – етноконтактною.
Завантаження
Посилання
Stratehiia rozvytku Chernivetskoi oblasti na period do 2027 roku. [Development strategy of the Chernivtsi region for the period until 2027]. Retrieved from: https://bukoda.gov.ua/storage/app/sites/23/uploaded-files/strategia-chernivetska-2027.pdf
Beidyk, O.O. (2001). Rekreatsiino-turystski resursy Ukrainy: metodolohiia ta metodyka analizu, terminolohiia, raionuvannia: monohrafiia [Recreational and tourist resources of Ukraine: methodology and methods of analysis, terminology, zoning]. K.: Vydavnycho-polihrafichnyi tsentr «Kyivskyi universytet», 304 p.
Bilotserkivska, T.M. (2006). Znachennia narodnykh zvychaiv ta tradytsii dlia rozvytku festyvalnoho turyzmu v Ukraini. [The im-portance of folk customs and traditions for the development of festival tourism in Ukraine]. Sfera rozvah – vazhlyva skladova u pidvyshchenni efektyvnosti turystychnoho biznesu: Zb. nauk. prats. Donetsk, 224-228.
Buchko, Zh. (2010). Muzeina kulturna spadshchyna Chernivetskoi oblasti v marshrutakh etnoturyzmu. [Museum cultural heritage of Chernivtsi region in ethnotourism routes]. Istoriia ukrainskoi heohrafii ta kartohrafii. Ch.1: Zbirnyk mat. konf. Ternopil. 194-197.
Buchko, Zh. (2006). Narodni zvychai ta tradytsii naselennia Ukrainskykh Karpat u konteksti festyvalnoho turyzmu [Folk customs and traditions of the population of the Ukrainian Carpathians in the context of festival tourism]. Visnyk naukovykh doslidzhen. Seriia: Turyzm., 2, 183-185.
Hrytsku-Andriiesh, Yu.P., & Buchko Zh.I. (2010). Festyvalnyi turyzm u systemi rekreatsiino-turystskoi diialnosti [Festival tourism in the system of recreational and tourist activities]. Naukovyi visnyk Chernivetskoho universytetu. Heohrafiia, 519-520, 56-60.
Dzhaman, V.O., & Kostashchuk, I.I. (2009). Natsionalna struktura naselennia etnokontaktnykh zon: monohrafiia [The national structure of the population of ethno-contact zones]. Chernivtsi: ChNU, 288.
Zubenko, D.V. (2011). Rozvytok festyvalnoho rukhu v suchasnii Ukraini [Development of the festival movement in modern Ukraine]. Visnyk NTUU «KPI». Politolohiia. Sotsiolohiia. Pravo : zb. nauk. Prats, 4 (12), 110-114.
Kyfiak, V.F. (2003). Orhanizatsiia turystychnoi diialnosti v Ukraini: navch.posibnyk [Organization of tourist activities in Ukraine]. Chernivtsi: Zelena Bukovyna, 312.
Kibych, A.D., & Kibych, I.V. (2010). Zberezhennia etnokulturnykh tradytsii Hutsulshchyny yak zaporuka staloho rozvytku kraiu. [Preservation of ethno-cultural traditions of the Hutsul region as a guarantee of sustainable development of the region]. Nauk. zapysky Ternopilskoho nats. ped. un-tu. Seriia: heohrafiia. Spets. Vypusk: Stale pryrodokorystuvannia: pidkhody, problemy, perspektyvy. Ternopil: SMP «Taip», 1 (27), 430-436.
Korol, O. (2021). Kontseptsiia turystychnykh potokiv i heohrafiia turyzmu [The concept of tourist flows and the geography of tourism]. Chasopys sotsialnoi ta ekonomichnoi heohrafii: zb. nauk. prats. Kharkiv: KhNU imeni V.N. Karazina, 31, 19-36. https://doi.org/10.26565/2076-1333-2021-31-02
Kostashchuk, I., & Hutsuliak, A. (2014). Sakralno-turystychnyi potentsial Chernivetskoi oblasti: osoblyvosti formuvannia ta vykorystannia [Sacred and touristic potential of Chernivtsi region: peculiarities of formation and use]. Naukovyi visnyk Chernivetskoho universytetu: zb. nauk. prats. Heohrafiia, 696, 108-110.
Kostashchuk, I.I. (2010). Metodyka otsinky sakralno-turystychnykh resursiv rehionu (na prykladi Chernivetskoi oblasti). [Methodol-ogy for evaluating sacred and touristic resources of the region (on the example of Chernivtsi region)]. Naukovyi visnyk Chernivetskoho universytetu: zb. nauk. prats. Heohrafiia, 519-520, 81-86.
Liubitseva, O.O. (2003). Metodyka rozrobky turiv: navch. posib. [Methodology of development of tours]. K.: Alterpres, 104.
Shkola, I.M. (2005). Menedzhment turystychnoi industrii: navch. posib. [Management of the tourism industry]. Chernivtsi: Knyhy-KhKhI, 596.
Efros, V., Purici, S., Iavkin, V., Baisanu, S., Dorneanu, A., & Buchko, Zh. (2009). Oameni si locuri in Bucovina. Suchava. 248 p.
Авторське право (c) 2023 Кісіль Р.
Цю роботу ліцензовано за Міжнародня ліцензія Creative Commons Attribution 4.0.
