Соціальні мережі і сприйняття мігрантів: Португалія як потенційна приймаюча країна для бразильських робітників
Анотація
Використання соціальних мереж все більше впливає на різні етапи, що передують рішенню про еміграцію, включаючи вибір кінцевого пункту призначення. Майбутні мігранти осмислено використовують інформаційно-комунікаційні технології, щоб спілкуватися з тими працівниками, які вже живуть за кордоном, у результаті чого через досвід однолітків з’являється більш точне сприйняття приймаючих суспільств. У цьому дослідженні оцінюється конкретна роль, яку відіграє YouTube у тому, як бразильці фрмують уявлення про Португалію. Було проаналізовано вибірку зі 135 відео YouTube, у яких бразильські емігранти діляться своїми свідченнями адаптації до португальської дійсності. Висновки вказують на невідповідність між низькокваліфікованими робочими місцями, доступними на португальському ринку праці, та вищою кваліфікацією багатьох бразильських працівників, які переїхали до Португалії. Якщо очікування мають бути зменшені з точки зору економічного процвітання, існує консенсус щодо вищої якості життя, у ширшому сенсі, яке відчувають бразильські мігранти після їхнього рішення жити та працювати в Португалії.
Ґрунтуючись на конкретних результатах цього дослідження, можна виділити певний консенсус серед проаналізованих свідчень, що дають уявлення про Португалію, які структуруються потенційними бразильськими мігрантами. Ці точки консенсусу заслуговують на аналіз тих, хто вивчає міграцію та визначає керівні принципи політики щодо міграційних процесів, особливо в країні, уряд якої припустив важливість імміграції як способу пом’якшення наслідків тривожного демографічного старіння португальського суспільства. Серед цих пунктів консенсусу – застереження щодо початкових труднощів інтеграції на ринку праці та необхідність приймати пропозиції роботи, які не відповідають кваліфікаційним профілям і професійним навичкам, розробленим у Бразилії. Існує також застереження щодо необхідності зменшити очікування покращення фінансових умов цих мігрантів. Хоча такі труднощі не зумовлюють прогрес у плані комфорту та якості життя, однак у кінцевому підсумку відчувається загальне задоволення серед бразильців, які вирішили обрати Португалію місцем імміграції.
Завантаження
Посилання
Amadeo, Douglas and Golledge, Reginald (2004). Environmental perception and behavioral geography. In Gary Gaile and Cort Willmott (eds.) Geography in America and the dawn of the 21st century. New York: Oxford University Press, pp. 133-149.
Aversa, Joseph; Hernandez, Tony and Doherty, Sean (2020). Spatial Big Data and Business Location Decision-Making: Opportunities and Challenges. In: E. Vaz. (ed.) Regional Intelligence. Cham: Springer, pp. 205-224. https://doi.org/10.1007/978-3-030-36479-3_11
Bunting, Trudi and Guelke, Leonard (1979). Behavioral and perception geography: a critical appraisal. Annals of the Association of American Geographers, 69(31), pp. 448-462. https://doi.org/10.1111/j.1467-8306.1979.tb01268.x
Cooke, Thomas and Shuttleworth, Ian (2017a). Migration and the internet. Migration Letters, 14(3), pp. 331-342.
Cooke, Thomas and Shuttleworth, Ian (2017b). The effects of information and communication technologies on residential mobility and migration. Population, Space and Place, vol. 24, nº 3, 11p. https://doi.org/10.1002/psp.2111
Fearnley, Francesca (2020). Social media as a tool for geographers and geography educators. In Nicola Walshe and Grace Healy (eds.) Geography Education in the Digital World. Linking Theory and Practice. London: Routledge, 12 p.
Guerra,I. (2006). Pesquisa qualitativa e análise de conteúdo. Sentidos e formas de uso. Estoril: Princípia Editora.
Hamel, J.Y. (2009). Information and Communication Technologies and Migration. Human Development Research Papers Series, vol. 39, N. 2009, 46 p.
Huang, Qunying and Wong, David (2016). Activity patterns, socioeconomic status and urban spatial structure: what can social media data tell us?, International Journal of Geographical Information Science, 30:9, 1873-1898. https://doi.org/10.1080/13658816.2016.1145225
Iqbal, Kashif; Peng, Hui; Hafeez, Muhammad; Khurshaid, K. (2020). Analyzing the Effect of ICT on Migration and Economic Growth in Belt and Road (BRI) Countries. Migration & Integration 21, 307–318. https://doi.org/10.1007/s12134-019-00739-z
Martins, L. & Silva, J. (2018). As Representações Sociais de portugueses sobre os imigrantes brasileiros no Youtube. Terra Plural, vol.5, n.1, pp. 51-64.
MPG – Migration Policy Group (2020). Migrant Integration Policy Index 2020. https://www.mipex.eu/international-launch-mipex2020
Pinto, Joana (coord.) (2019). Desafios demográficos: o envelhecimento. Coimbra: Edições Almedina.
Tuan, Yi-Fu (2004). Perceptual and cultural geography: a commentary. Annals of the Association of American Geographers, 93(4), pp. 878-881. https://doi.org/10.1111/j.1467-8306.2003.09304008.x
Truzzi, O. (2008). Redes em processos migratórios. Tempo Social, vol. 20, n.1, pp. 199-218.
Zhang, Hongchao; van Berkel, Derek; Howe, Peter; Miller, Zachary; Smith, Jordan (2021). Using social media to measure and map visitation to public lands in Utah, Applied Geography, vol. 128, 11 p. https://doi.org/10.1016/j.apgeog.2021.102389
Авторське право (c) 2022 Nunes F.
Цю роботу ліцензовано за Міжнародня ліцензія Creative Commons Attribution 4.0.
