Застосування мікрокластерної моделі туризму для планування сільського розвитку: дослідження на прикладі селища Каєнг Руанг у Таїланді
Анотація
У Таїланді сільське господарство все ще відіграє важливу роль у сільській економіці, але стикається з низкою проблем, що призводять до бідності в сільській місцевості. Туризм може відігравати важливу роль у поліпшенні сільської економіки в деяких регіонах. У цій статті пропонується використовувати модель мікрокластерів туризму для вирішення проблеми бідності у бідному селищі у північно-східній частині Таїланду. У дослідженні також розглядається теоретична основа моделі мікрокластерів туризму для сільської місцевості в Таїланді, в якій застосовуються концепції, засновані на огляді літератури. Дані були зібрані як якісними, так і кількісними методами, щоб отримати уявлення про проблеми та можливості розвитку туризму в селищі. Запропонована модель побудована на основі проаналізованих даних та у світлі уявлень про ресурси, теорії кластеризації і філософії економіки достатності. Пропонований туристичний кластер складається з чотирьох взаємодоповнюючих підприємств, включаючи проживання в сім'ї, походи з маркуванням, пригодницькі походи і перероблені продукти з мальви.
У світлі нашого аналізу очевидно, що кластеризація туризму можлива в контексті цієї місцевості. Досліджуване селище має достатні як матеріальні, так і нематеріальні ресурси, можливі для запланованого розвитку мікрокластерів туризму. Однак спроба розвитку кластера в досліджуваному селищі потребує втручання для надання технічної допомоги від зацікавлених сторін, наприклад, місцевого самоврядування на ранній стадії для створення потенціалу для самостійного і стійкого ведення бізнесу. Хоча одне з обмежень даного дослідження полягає в тому, щоб зосередитися тільки на одному поселенні, тематичне дослідження селища Каєнг Руанг може надати контекстуальне розуміння і значущі наслідки для політиків при розгляді кластеризації як запланованої стратегії розвитку.
Завантаження
Посилання
Alipour, S.K.S., & Varaki, E.V. (2013). Tourism and its Role in Sustainable Rural Development. Australian Journal of Basic and Applied Sciences, 7(2), 547-553.
Alvesa, L.d.O., Silvab, L.A., & Salazar, V.S. (2017). Competitive Advantage in Rural Tourism: Analysis of the Strategic Resources by Farm Hotels. Revista Turismo em Análise, 28(3), 532-550.
Barney, J.B. (1991). Firm resources and sustained competitive advantage. Journal of Management, 17, 99-120.
Barua, P., & Tejativaddhana, P. (2019). Impact of Application of Sufficiency Economy Philosophy on the Well-Being of Thai Population: A Systematic Review and Meta-Analysis of Relevant Studies. Journal of Population and Social Studies [JPSS], 27(3), 195-219. Retrieved from https://www.tci-thaijo.org/index.php/jpss/article/view/139845
Denicolai, S., Cioccarelli, G., & Zucchella, A. (2010). Resource-based local development and networked core-competencies for tourism excellence. Tourism Management, 31(2), 260-266.
Dimitrovskia, D.D., Todorovića, A.T., & Valjarevićb, A.D. (2012). Rural Tourism and Regional Development: Case Study of Development of Rural Tourism in the Region of Gruţa, Serbia. Procedia Environmental Sciences, 14, 288-297.
European Commission, Directorate – General For Enterprise and Industry (2008). The Concept of Clusters and Cluster Policies and their Role for Competitiveness and Innovation: Main Statistical Results and Lessons Learned [online]. Retrieved from http://www.clusterobservatory.eu/system/modules/com.gridnine.opencms.modules.eco/ providers/getpdf [accessed 10 October 2018].
Ferrance, E. (2010). Action Research. Northeast and Islands Regional Educational Laboratory At Brown University.
Grgić, I., Hadelan, L., Krznar, S., & Zrakić, M. (2017). Could rural tourism revitalize rural areas in Croatia? Agroeconomia Croatica, 7(1), 98-108.
Huy, H.P., & Khin, A.A. (2016). Ecotourism development of phu quoc island under resource-based view approach. International Journal of Economics and Financial Issues, 6(S6), 10-13.
Jackson, J. (2006). Developing regional tourism in China: The potential for activating business clusters in a socialist market economy. Tourism Management, 27(4), 695-706.
Jackson, J., & Murphy, P. (2002). Tourism destinations as clusters: Analytical experiences from the new world. Tourism and Hospitality, 1(4), 36-52.
Jackson, J., & Murphy, P. (2006). Clusters in regional tourism: An Australian case. Annals of Tourism Research, 33(4), 1018-1035.
Ketels, C.H.M. (2008). From clusters to cluster-based economic development. International Journal of Technological Learning Innovation and Development, 1(3), 375-392.
Lade, C. (2006). Tourism clusters on the Murray River: Success factors and barriers. Australasian Journal of Regional Studies, 12(3), 321–342.
Michael, E.J. (2003). Tourism Micro-Clusters. Tourism Economics, 9 (2), 133-145.
Micheal, E.J. (2007). Micro-clusters and networks: The growth of tourism. Elsevier.
Michael, E.J. (2008). Tourism clusters In: C. Karlsson (Ed.), Handbook of research on cluster theory (pp. 292-304). Cheltenham: Edward Elgar Publishing Limited.
Laing, C., & Lewis, A. (2017). Exploring clustering as a destination development strategy for rural communities: The case of La Brea, Trinidad. Journal of Destination Marketing & Management, 6, 184-195.
Li, K.X., Jin, M., & Shi, W. (2018). Tourism as an important impetus to promoting economic growth: A critical Review. Tourism Management Perspectives, 26(4), 135-142.
Maskell, P., & Lorenzen, M. (2004). Firms & markets, networks & clusters, traditional & creative industries. Paper for DRUID winter conference 2004.
Miller, M.M., & Gibson, L.J. (2005). Cluster-based development in the tourism industry: Putting practice into the-ory. Applied Research in Economic Development, 2(2), 47-64.
Mongsawad, P. (2010). The Philosophy of The Sufficiency Economy: A Contribution to the Theory of Develop-ment. Asia-Pacific Development Journal, 17(1), 123-143.
Moric, I. (2013). Clusters as a Factor of Rural Tourism Competitiveness: Montenegro Experiences. Business Systems Research, 4(2), 94-107.
Nordin, S. (2003). Tourism clustering and innovation: Paths to economic growth and development. Sweden: European Tourism Research Institute. Retrieved from http://www.diva-portal.org/smash/get/diva2:352389/FULLTEXT01.pdf.
Porter, M.E. (1990a). The competitive advantage of nations. Harvard Business Review, 68(2), 73-93.
Porter, M.E. (1998a). Clusters and the new economics of competition. Harvard Business Review, 76(6), 77-90.
Porter, M.E. (1998b). On competition. Boston, MA: Harvard Business Review Press.
Porter, M.E. (2000). Location, competition, and economic development: local clusters in a global economy. Economic Development Quarterly, 14(1), 15-34.
Sigurðardóttir, I., & Steinthorsson, R.S. (2018). Development of micro-clusters in tourism: a case of equestrian tourism in northwest Iceland. Scandinavian Journal of Hospitality and Tourism, 18,3, 261-277. DOI: 10.1080/15022250.2018.1497286.
Thansettakij multimedia online, 12 December 2017.
Trukhachev, A. (2015). Methodology for Evaluating the Rural Tourism Potentials: A Tool to Ensure Sustainable Development of Rural Settlements. Sustainability, 7, 3052-3070.
Wang, L.C., Wang, J., & Yan, C.X. (2016). The Rural Tourism Resources Evaluation and Product Development Research – A Case Study of Lanzhou in Joint International Conference on Economics and Management Engineering (ICEME 2016) and International Conference on Economics and Business Management (EBM 2016).
Wibulswasdi, C., Piboolsravut, P., & Pootrakool, K. (2010). Sufficiency Economy Philosophy and Development. The Crown Property Bureau.
Авторське право (c) 2019 Tapachai N.
Цю роботу ліцензовано за Міжнародня ліцензія Creative Commons Attribution 4.0.
