Динаміка поселень ґміни Балигород із застосуванням ГІС

  • Іhor Kozak Люблінський католицький університет імені Іоана Павла ІІ, вул. Константинув 1H, м. Люблін, 20-708, Польща, modeliho@kul.lublin.pl https://orcid.org/0000-0002-4163-5534
  • Hanna Kozak Люблінський католицький університет імені Іоана Павла ІІ, вул. Константинув 1H, м. Люблін, 20-708, Польща, hannakozak@kul.lublin.pl https://orcid.org/0000-0003-4808-1172
Ключові слова: динаміка, поселення, ГІС, ґміна Балигород

Анотація

У статті проаналізовано характер розміщення поселень, кількість сіл, чисельність господарств, релігійний та національний склад в актуальних межах ґміни Балигород (Baligród) у Ліському повіті Підкарпатського воєводства у південно-східній Польщі. Застосування в аналізах техніки GIS підтвердило домінування греко-католиків у 1785 році та українців у 1939 році. Виявлено зміни традиційних сільських систем та культурних надбань у межах ґміни Балигород . Показано подібну конфігурацію еліпсів стандартних відхилень и середніх центрів тяжіння для греко-католиків у 1785 році і українців у 1939 році в межах ґміни Балигород. Масштаб і результати таких змін є важливими для подальних досліджень, особливо в аспекті зміни традиційних сільських систем, їх інфраструктури та культурних надбань.

Завантаження

Дані завантаження ще не доступні.

Біографії авторів

Іhor Kozak, Люблінський католицький університет імені Іоана Павла ІІ, вул. Константинув 1H, м. Люблін, 20-708, Польща, modeliho@kul.lublin.pl

доктор біологічних наук, професор, завідувач кафедри ландшафтної екології

Hanna Kozak, Люблінський католицький університет імені Іоана Павла ІІ, вул. Константинув 1H, м. Люблін, 20-708, Польща, hannakozak@kul.lublin.pl

магістр, асистент кафедри охорони навколишнього середовища та ландшафту

Посилання

1. Utrysko, M. (1984). Etnohrafichni doslidzhennya Boykivshchyny mizh dvoma viynamy [Ethnographic research of Boikivshchyna between the two wars]. LB (E). CH 2/40 (51), p. 1-15.

2. Affek, A. (2011). Wartości krajobrazu opuszczonego przez ludność na przykładzie byłej Rusińskiej wsi Borysławka. Prace Komisji Krajobrazu Kulturowego, 15, 148-160.

3. Agnoletti, M. (2006). The Conservation of Cultural Landscapes. CAB International, Wall-ingford and New York, 267.

4. Ambrozy, S. Wika, S. (1998). Kierunki sukcesji zbiorowisk roślinnych z olszą szarą Alnus incana (L) Moench na gruntach porolnych w Bieszczadach Zachodnich. Prace instytutu badawczego leśnictwa. Seria A, 855, 104-142.

5. Antrop, M. (2005). Why landscapes of the past are important for the future. Landscape Urban Plann, 70, 21-34.

6. Blażejowskyj, D. (1995). Historical Šematism of the Eparchy of Peremyśl'. Lviv: Kameniar, 1008.

7. Budzyński, Z. (1993). Ludnośc pogranicza Polsko-Ruskiego w drugiej Polowie 18 wieku. Przemyśl - Rzeszów, 489.

8. Еlbakidze, M., Angelstam, P. (2007). Implementing sustainable forest management in Ukraine´s Carpathian moun-tains: the role of traditional village systems. Forest Ecology and Management, 249/1, 28-38.

9. European Landscape Convention. European Treaty, Council of Europe (2000). 176, 7.

10. Gil, A. (2004). Deportacja Ukraińców z Polski w latach 1944-1946 jako problem w aktualnych stosunkach Polsko-Ukraińskich. Lublin: Wydawnictwo Instytutu Europy Środkowo-Wschodniej, 30.

11. Holly, G. (2014). Stosunki wyznaniowe i narodowościowe na pograniczu polsko-słowacko-ukraińskim. Roczniki Bieszczadzkie, 15, 179-207.

12. Iwanusiw, O. (1986). Church in Ruins: The demise of Ukrainian churches in the eparchy of Peremyshl. St. Cathari-nes: St. Sophia, 354.

13. Kubijovyč, V. (1983). Ethnic groups of the South-Western Ukraine (Galyčyna-Galicia) 1.1.1939. München: Logos, 217.

14. Luboński, P. (2015). Przewodnik Bieszczady. Boсz, 268.

15. GUS. Stan i struktura ludności. (2011). Baza Demograficzna. Available at: http://demografia.stat.gov.pl/BazaDemografia/.

16. Skorowidz Map. 1:100 000. Available at: http://igrek.amzp.pl/mapindex.php?cat=WIG100.

17. Stępień, A., Kozak, I., Kozak, H. (2011). Trójwymiarowa rekonstrukcja obiektu architektoniczno-krajobrazowego na przykładzie nieistniejącej cerkwi w Bieniowej (Bieszczady Zachodnie). Roczniki Bieszczadzkie, 19, 379-387.

18. UNESCO (1999). Evaluations of cultural properties. International Council on Monuments and Sites (ICO-MOS). UNESCO, WHC-99/CONF.209/INF.7. Marrakesh, Morocco, 188.

19. Urbański, J. (2010). GIS w badaniach przyrodniczych. Gdańsk: Wydawnictwo Uniwersytetu Gdańskiego, 266.

20. Wolski, J. (2007). Transformations of the high Bieszczady Mountains rural landscape during the last 150 years. Warszawa: IGiPZ PAN im. S. Leszczyckiego, 228.
Опубліковано
2017-04-03
Цитовано
0 статей