Правда як категорія в системах філософських та соціальнокомунікаційних категорій
Анотація
У статті розглядаються особливості, місце та роль правди як категорії в категорійних системах філософії та соціальних комунікацій. Розвідку здійснено в межах дослідження проблеми правди як соціальнокомунікаційної категорії журналістики. Мета статті – долучаючи попередні результати дослідження, з’ясувати значення поняття категорії в науковому дискурсі та визначити місце правди в системі філософських і соціальнокомунікаційних категорій. Об’єкт дослідження – правда як поняття, феномен, категорія. Предмет – категорійні ознаки, властивості правди, категорійна сутність і форми вияву феномену в системах філософських і соціальнокомунікаційних категорій. У дослідженні використані методи категорійного, порівняльного й дискурсивного аналізу, узагальнення, синтезу. Залучені автором результати попереднього дослідження сутнісних ознак та характеристик правди дозволили більш точно визначити категорійні особливості феномену. Проаналізовано місце категорії «правда» в категорійних системах Аристотеля, Канта, Гуссерля, Інґардена, а також у марксистсько-ленінській філософії. Звернуто увагу на причини виникнення «категорійної хиби» та її соціальні наслідки. З позицій сучасної філософії метаантропології правда як категорія трансцеденції розглядається як метакатегорія, що визначає справжність усіх речей (за Аристотелем – категорія сутності). Визначено три основні екзистенційні рівні категорії правди, а також – формально-інтенційний, до якого належать штучно сформовані псевдоправди ів смислові новотвори. Підкреслено, що правда як категорія екзистенції в усій множинності проявів знаходить відображення в соціальних комунікаціях, як категорія трансценденції – у духовних комунікаціях, спрямованих на гармонізацію суспільного й особистісного життя людства. Вводяться поняття «духовні комунікації», «духовно-соціальні комунікації», сутнісною основою яких є правда як категорія трансцеденції, мотивом – її пізнання. Зауважено, що в соціальних комунікаціях категорія «правда» ще не детермінована. Зроблено висновок про необхідність визначення правди як соціальнокомунікаційної категорії та її місця й ролі в системі соціальних комунікацій і соціального інжинірингу. Соціальні комунікації, уґрунтовані на правді як категорії трансценденції й духовних комунікаціях, визначено як «правдоцентричні» і такі, що цілеспрямовані на гармонізацію соціальних відносин, особистісного та суспільного життя в цілому. За твердженням автора, саме правдоцентричні комунікації формують базис і повертають журналістиці авторитет соціальновідповідальної діяльності, що є особливо важливим в умовах глобальної постправди.