Інфотейнмент і шоуїзація: порівняння функцій, ознак і прийомів

Анотація

У статті розглянуто дві базові тенденції сучасних медіа – інфотейнмент і шоуїзацію. Сьогодні в матеріалах ЗМІ, науковій та критичній літературі бачимо помилкове змішування цих двох феноменів. У розвідці акцентовано увагу на їхній суттєвій відмінності, розмежовано функції прийомів якісного інфотейнменту та шоуїзації. Інфотейнмент, заснований на злитті інформації та розваги, з часів своєї появи в США у 1968 році встиг проникнути в усі журналістські жанри. Відтоді жодна концепція не виявилася настільки ж затребуваною й успішною. Інфотейнментові прийоми й ознаки повністю змінили способи подачі інформації у ЗМІ. Деталізація, персоналізація, монтажні та знімальні ефекти тощо сприяли підвищенню рейтингів. При цьому світові медіакритики були занепокоєні тим, що яскрава форма повідомлення призводить до затирання кодів і змістів, які хотів донести автор. Нова серйозніша проблема сучасних медіа – прихід шоуїзації на зміну інфотейнменту. Якщо остання концепція базується на досить збалансованому поєднанні розваги й інформації, тобто форми та змісту, то шоуїзація має за мету лише розвагу заради розваги та реалізується через зовнішню оболонку повідомлення, при цьому його внутрішнє наповнення викривлене або зовсім відсутнє. На перший план виходять сенсаційність, видовищність, шокування. Це послаблює контроль змісту, призводить до обману глядацьких очікувань, порушення етичних стандартів журналістики та усіляких маніпуляцій. У статті подана класифікація змістових та структурних новацій, притаманних інфотейнменту (персоноцентричність, деталізація, зміни  в подачі композиційних елементів сюжету), а також прийомів та способів реалізації концепції (тропи та лінгвістичні фігури, інфографіка, музика та шуми, монтажні й знімальні прийоми, експерименти). Проаналізовано, як змінюються їхні функції, коли вони стають інструментом шоуїзації.