Музика та шуми як виражальні прийоми інфотейнменту

Анотація

У статті аналізуються музичний супровід та шуми як виражальні засоби інфотейнменту на прикладі інформаційно-публіцистичного сегменту українського телебачення. Проведено розмежування негативних і позитивних функцій їхнього використання. Телебачення запозичило ці виражальні засоби з кінематографу, тільки пізніше збагативши їх своїми нововведеннями. Спочатку активний аудіосупровід був характерним лише для музичних програм, телесеріалів, трансляцій концертів і художньо-публіцистичних матеріалів. Але з приходом інфотейнменту на ТБ ці виражальні засоби перенеслися й до інших жанрів. Музичний супровід і шуми активно впливають на людську психіку, зумовлюючи повноту глядацького сприйняття, чого й домагається концепція злиття інформації та розваги. Для інформаційно-публіцистичних програм українського телебачення характерною є звукова партитура, заснована на компілятивній музиці в поєднанні з шумами та закадровим текстом. Авторська оригінальна аудіодоріжка використовується тільки як заголовна або на підложках для малих форм архітектоніки проектів (анонси та відбивки). Серед позитивних функцій використання музичного супроводу та шумів в інформаційно-публіцистичних проектах можна виділити такі, як посилення емоційності, передача асоціацій, підтекстів, ставлення автора, створення художнього образу та реалізація сценарного ходу. Негативні – нав’язування певної атмосфери, драматизація подій, спосіб задати настрій або темпоритм, які не відповідають подіям на екрані. Акцентовано увагу на тому, що невиправдане використання досліджуваних виражальних засобів може призводити до таких небажаних ефектів, як зниження серйозності сприйняття важливих тем чи переносу на підсвідомому рівні зображуваного з області реального життя до фантастичної площини. Таким чином, актуальним стає грамотне введення шумів та музичних фрагментів у контекст телевізійного сюжету.