Методологічні проблеми вивчення крос-медіа
Анотація
У статті зроблено спробу окреслити роль та місце крос-медіа в комунікативному просторі інформаційного суспільства. Головна теза даного дослідження базується на вже традиційному для сучасної комунікативістики протиставленні класичних та цифрових медіа, за яким новітні інтернет-технології та техніки Web 2.0 переорієнтують «стару» одновекторну комунікацію на дружнє до користувача інтерактивне спілкування з можливістю зворотного зв’язку. Дихотомія «класичні ЗМІ – дигітальні медіа» є, у свою чергу, наочним підтвердженням наявного конфлікту між двома типами світосприйняття, філософією класичної масової комунікації та філософією нової комунікації 2.0. Крос-медіа подається у статті як комплексна стратегія поєднання технік декількох класичних та новітніх медійних платформ з метою розробки суміжних перехресних концептів. У статті показано, що крос-медійна комунікація не лише нівелює конфлікт методологічних апаратів двох типів комунікації, а являє собою приклад їхнього органічного поєднання за принципом синергії (1+1=3). Підкреслено значущість методології досліджень традиційних ЗМІ для повноцінного вивчення філософії крос-медіа. Запропоноване дослідження доводить, що крос-медіа є тим різновидом нових медіа, який викриває їхню не революційну, як часто вважають, а еволюційну природу.
Завантаження
Посилання
Антология медиафилософии / редактор-составитель В. В. Савчук. – СПб. : РХГА, 2013. – 339 с.
Баринова Я. Д. Новые грани человеческого бытия в эпоху новых медиа: социально-философский анализ // Актуальні проблеми філософії та соціології. – 2017. – Вип. 15. – С. 16–18.
Барт Р. Как жить вместе: романические симуляции некоторых пространств повседневности. – М. : Ад Маргинем Пресс, 2016. – 272 с.
Бодрияр Ж. Реквием по масс-медиа // Поэтика и политика. Альманах Российско-французского центра социологии и философии Института социологии Российской Академии наук. – М. : Ин-т экспериментальной социологии, 1999. – С. 193–226.
Бодрийяр Ж. Симулякры и разрушение смысла в средствах массовой информации [Електронний ресурс]. – Режим доступу : https://monocler.ru/zhan-bodriyyar-simulyakryi-i-razrushenie-smyisla-v-sredstvah-massovoy-informatsii/ (останній перегляд 01.12.2018). – Заголовок з екрана.
Бурдье П. О телевидении и журналистике / пер. с фр. Т. Анисимовой, Ю. Марковой ; отв. ред., предисл. Н. Шматко. – М. : Фонд научных исследований «Прагматика культуры», Ин-т экспериментальной социологии, 2002. – 160 с.
Вульф К. Средства коммуникации // Антология медиафилософии / Редактор-составитель В. В. Савчук. – СПб. : РХГА, 2013. – С. 284–288.
Красикова Т. Проблема конструирования социальной реальности в теории массовой коммуникации [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://discourseanalysis.org/ada8/st58.shtml (останній перегляд 01.12.2018). – Заголовок з екрана.
Марков Б. В. Мораль и разум. Послесловие // Хабермас Ю. Моральное сознание и коммуникативное действие. – СПб. : Наука, 2001. – С. 287–377.
Назарчук А. В. Идея коммуникации и новые философские понятия ХХ века // Вопросы философии. – 2011. – № 5. – С. 157–165.
Печенина О. В. Особенности коммуникации в эпоху новых информационных технологий // Философия и гуманитарные науки в информационном обществе. – 2017. – № 1 (15). – С. 35–46.
Фоглер Н. Идиорритмия XXI века или виртуальный Афон: приближаясь к бартовскому фантазму [Електронний ресурс]. – Режим доступу : https://syg.ma/@vogler/idiorritmiia-xxi-vieka-ili-virtualnyi-afon-priblizhaias-k-bartovskomu-fantazmu (останній перегляд 01.12.2018). – Заголовок з екрана.
Хабермас Ю. Моральное сознание и коммуникативное действие / Юрген Хабермас. – СПб. : Наука, 2001. – 379 с.
Beck K., Glotz P., Vogelsan G. Die Zukunft des Internet : internationale Delphi-Befragung zur Entwicklung der Online-Kommunikation. – Konstanz : UVK, 2000. – 205 p.
Bolz N. Mensch-Maschine-Synergetik unter neuen Medienbedingungen // Symptome: Zeitschrift für epistemologische Baustellen, 1993. – 8 Jg., Heft 11. – S. 34–37.
Brückmann J. Datennetze // Bollmann S. (Hrsg.). Kursbuch Neue Medien. Trends in Wirtschaft und Politik, Wissenschaft und Kultur. – Mannheim, 1995. – S. 166–188.
Paetau M. Sozialität in virtuellen Räumen? // Becker B., Paetau M. (Hrsg.). Virtualisierung des Sozialen: die Informationsgesellschaft zwischen Fragmentierung und Globalisierung. – Frankfurt a. M. / New York, 1997. – S. 103–134.
Schmid U. Kabelfernsehen – Bildschirmtext – Internet: Auf dem Weg zur „Media Activa“? // Wilke J. (Hrsg.). Massenmedien und Zeitgeschichte. Konstanz [Berichtsband der Jahrestagung der DGPuK vom 20. bis 22. Mai 1998 in Mainz], 1999. – S. 518–530.
Schönhagen Ph. Soziale Kommunikation im Internet: Zur Theorie und Problematik computervermittelter Kommunikation vor dem Hintergrund der Kommunikationsgeschichte. – Bern u.a.: Peter Lang, 2004. – 350 S.
