Вплив метаболічного синдрому на результат ішемічного кардіоемболічного інсульту, обумовленого фібриляцією передсердь
Анотація
Метаболічний синдром – комплекс метаболічних, гормональних і клінічних порушень, в основі яких лежить інсулінорезистентність і компенсаторна гіперінсулінемія, абдомінальне ожиріння, порушення ліпідного, пуринового обмінів і артеріальна гіпертензія, представляє сукупність факторів кожен з яких, як в окремо, так і в поєднанні з іншими, значно впливає на ризик виникнення і особливості перебігу серцево-судинних захворювань зокрема ішемічних інсультів. Клінічної особливістю метаболічного синдрому є частий розвиток нападів фібриляції передсердь, як прояв пізніх стадій «гіпертонічного серця», що проілюстровано в ряді широкомасштабних популяційних досліджень про зв'язок між метаболічним синдромом та ризиком виникнення фібриляції передсердь (ФП). У нашій роботі піднімається питання особливостей взаємозв'язку метаболічного синдрому з ішемічним інсультом, обумовленим ФП тому інформація, що стосується якісних і кількісних характеристик складових метаболічного синдрому з розрізі клінічних особливостей ішемічного кардіоемболічного інсульту у осіб з обговорюваної патологією, їх природного перебігу, прогнозу результату і чутливості до лікування дуже мізерна.
У нашої роботі представлено результати аналізу факторів, що дозволяють прогнозувати перебіг і результат гострого ішемічного інсульту, обумовленого фібриляцією передсердь на тлі метаболічного синдрому. З метою визначення прогностичних критеріїв результату кардіоемболічного інсульту було обстежено 86 хворих, у 41 пацієнта діагностований кардіоемболічний інсульт на тлі метаболічного синдрому, 45 пацієнтів з кардіоемболічним інсультом без метаболічного синдрому. Основу аналізу складала побудова кореляційних плеяд. Схожа факторна структура показників в обох досліджених групах хворих з кардіоемболічним інсультом вказує на однакову природу змін стану на тлі гострої судинної катастрофи. Більш важкий перебіг захворювання виходячи з даних кореляційного аналізу і даних отриманих при порівнянні показників відзначається при наявності метаболічного синдрому. Прогностично значущі чинниками , які дозволяють передбачити перебіг та результат у гострому періоді кардіоемболічного інсульту є: ступень рухового дефіциту за п'ятибальною шкалою, вміст загального холестерину, ліпопротеїдів високої щільності, глюкози крові, персистуюча форма фібриляції передсердь , ступень стенозу внутрішніх сонних артерій, показники шкали CHA2DS2- VASc.
Завантаження
Посилання
Areva G.T, Sovetkina N. W., Ovsyannikova N.A. [et al.] Comorbid and multimorbid states in geriatric (review). Geriatric success. 2011, Vol. 24 no. 4, pp. 612–619. [in Russ.]
Vertkin A.L, Skotnikov A.S. Comorbidity. 2013, no. 6, pp. 66–69. [in Russ.]
Kate Nadal Ginard. When one interferes with the other – comorbidity on the topic of the day. The new medicine of century. 2012, no. 6, pp. 22–24. [in Russ.]
Klimenko V.A., Romanova A.S. Why it is not possible to achieve control of bronchial asthma: comorbid conditions. Clinical immunology. Allergology. Ifectology. 2012, no. 2, pp. 8-10. [in Russ.]
Tanashyan M.M., Orlov S.V., Domashenko M.A. [et al.] Methabolic syndrome and ischemic stroke. Clinical neurology. 2007, no. 3(1), pp. 5-11. [in Russ.]
Béjot Y., Daubail B., Giroud M. Epidemiology of stroke and transient ischemic attacks: Current knowledge and perspectives. Rev Neurol (Paris). 2016, Vol. 172(1), pp. 59–68. DOI: 10.1016/j. neurol.2015.07.013.
Boyd C.M. Clinical practice guidelines and quality of care for older patients with multiple comorbid diseases: implications for performance. JAMA. 2005, Vol. 294(6), pp. 716– 724.
Caughey G.E., Vitry A.I., Cibert A.L. Prevalence of comorbidity of chronic diseases in Australia . BMC Public Health. 2008, no. 8, p. 221.
Feinstein A.R. Pre-therapeutic classification of comorbidity in chronic diseases. Journal Chronic Diseases. 1970. Vol. 23(7), pp. 455–468. DOI: 10.1016/0021-9681(70)90054-8
Kholodenko B.N., Bruggeman F.J., Sauro H.M. Mechanistic and modular approaches to modeling and inference of cellular regulatory netwoks. Systems biology: Definitions and perspectives. 2007; Springler–Verlag: 143–159.
Marti S. Body weight and comorbidity predict mortality in COPD patients treated with оxygen therapy . Eur. Respir. J. 2006. Vol. 27(4), pp. 689–696.
Iso H., Sato S., Kitamura A. [et al.] The risk of ischemic heart disease and stroke among Japanese men and women. Stroke. 2007. Vol. 38, pp. 1744–1751.
Kurl S., Laukkanen J.A., Niskanen L. [et al.] Metabolic syndrome and the risk of stroke in middle aged men. Stroke. 2006. Mar. 37 (3), pp. 806–881.
Liu L, Zhan L, Wang Y. [et al.] Metabolic syndrome and the short-term prognosis of acute ischemic stroke: a hospital-based retrospective study. Lipids Health Dis. 2015. Vol. 14, p. 76. DOI: 10.1186/s12944- 015-0080-8.
McNeil A.M., Schmidt M.I., Rosamond W.D. [et al.] The metabolic syndrome and 11 year risk of incident cardiovascular disease in the atherosclerosis risk in communities study. Diabetes Care. 2005. Vol. 3, pp. 22-25.
Sharipova G.K., Saidova M.A., Zhernakova Yu.V. [et al.] The influence of metabolic syndrome on heart abnormalities in patient with arterial hypertension. Almanac of clinical Medicine. 2015, no. 1(1), pp. 102–10. [in Russ.] DOI: 10.18786/2072-0505-2015-1-102- 110.
Van den Akker. Multimorbidity in general practice: prevalence incidence and determinants of cooccuring chronic and recurrent diseases . J. Clin. Epidemiolog. 1998, no. 51, pp. 367–375.
