Комплексний посттравматичний стресовий розлад у учасників бойових дій в зоні операції об`єднаних сил у ракурсі одинадцятої редакції Міжнародної класифікації хвороб

  • Андрій Володимирович Гайдабрус Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна https://orcid.org/0000-0002-6911-3252
Ключові слова: посттравматичний стресовий розлад, комплексний посттравматичний стресовий розлад, адаптація, учасники бойових дій

Анотація

 Введення нового поняття, як комплексний посттравматичний стресовий розлад (кПТСР) у Міжнародній класифікації хвороб 11-го перегляду заслуговує на увагу в країні, де проходять активні бойові дії. Збільшення кількості страждаючих на ПТСР серед військовослужбовців та цивільного населення що знаходяться на території бойових дій, підвищує вірогідність виникнення кПТСР серед даного контингенту. На сьогодні, ми не маємо досвіду діагностики кПТСР. Задачею нашого пілотного дослідження поряд з діагностикою симптомів ПТСР застосовувати опитувальник оцінки якості життя, для оцінки симптомів кПТСР. Група пацієнтів – 26 чоловік, колишніх учасників бойових дій (КУБД) чоловічої статі, які мали виражені симптоми ПТСР включили у дослідження. Середній вік хворих складав 41,3 роки, середня тривалість перебування у армії - 19,4 місяці (максимальний строк служби складав 48 місяців, мінімальний - 8 міс),  тривалість перебування у зоні бойових дій - 8,2 міс. Переважали хворі зі середньо спеціальною освітою - 18 чоловіків (69,3%), безробітні - 16 чоловік (61,6%) та не перебували у шлюбі 17 чол. (65,4%). У 12 (662%) не було дітей, а кількість КУБД з однією або двома дітьми була однаковою – по 7 осіб (26,9%). Тільки 7 чоловіків, а це становить 26,9%, мешкали зі своєю сім’єю, решта – 9 осіб. (34,6%) мешкали самостійно, 10 чоловік (48,5%) мешкали з батьками. Рівень свого матеріальне забезпечення досліджувані оцінювали як низький рівень 15 осіб. (57,7%) , або середній рівень 11 осіб. (42,3%). Фіксувалось відсутність обтяження спадковості психічними розладами у 23 осіб. (88,5%), у решти хворих – 3 осіб. (11,5%) серед родичів були психічні розлади. У 11 осіб (42,3%) в анамнезі психологічна травма дитинства.

Левова більшість мали досвід строкової військової служби перед участю у бойових діях (18 хворих - 69,3%).

Результатом роботи виявлено - рівень громадської та службової підтримки був нижче середнього рівня, що вказує на необхідність покращувати соціальну підтримку громади. Самореалізація колишнього учасника бойових дій має низький рівень, що в подальшому впливає на рівень адаптації після закінчення служби. Фізичне та психологічне благополуччя також мають низький рівень, а це вже говорить про потребу психологічної та фізичної реабілітації демобілізованих воїнів. У той же час, спілкування з друзями та у сім’ї, працездатність були на достатньо високому рівні, а це позитивні фактори, що впливають на адаптацію до цивільного життя.

Підсумовуючи дослідження, пропонуємо для більш ефективної організації допомоги колишнім учасникам бойових дій необхідно, поряд з суто психіатричним діагнозом ПТСР, оцінювати рівень соціальної, фізичної адаптації пацієнтів з ПТСР.

 

Завантаження

##plugins.generic.usageStats.noStats##

Посилання

ICD-11. Implementation or Transition Guide. World Health Organization. 2019. URL: https://icd.who.int/icd11refguide/en/index.html#3.1.0Part3Annexdifferences|part-3-new-in-icd11|c3.

Geoffrey M. Reed, Jared W. Keeley, Tahilia J. Rebello, Michael B. First, Oye Gureje. Clinical utility of ICD‐11 diagnostic guidelines for high‐burden mental disorders: results from mental health settings in 13 countries. World Psychiatry. 2018 Oct; 17(3): 306–315.

Michael B First, Geoffrey M Reed, Steven E Hyman, and Shekhar Saxena. The development of the ICD-11 Clinical Descriptions and Diagnostic Guidelines for Mental and Behavioural Disorders. World Psychiatry. 2015 Feb; 14(1): 82–90.

Complex PTSD: A Starting Guide. 2019. URL: http:// www.depressionalliance.org/cptsd/.

Overview. Post-traumatic sress disorder (PTSD). 2018. URL: https://www.nhs.uk/conditions/post-traumatic-stress-disorder-ptsd/complex.

Eidhof M.B, Djelantik AAAMJ, Klaassens E.R., Kantor V., Rittmansberger D., Sleijpen M., Steenbakkers A., Weindl D., Ter Heide FJJ Complex Posttraumatic Stress Disorder in Patients Exposed to Emotional Neglect and Traumatiс. Latent Class Analysis. J Trauma Stress. 2019 Feb;32(1):23-31. DOI: 10.1002/jts.22363.

Stadnic I. V., Mushkevych M. I. Psychological features of the experience of post-traumatic stress disorder by participants in the area of anti-terrorist operation. Psychology: reality and perspectives. Issue 4, 2015 Collection of scientific works of RDGU: 244-247.[ In Ukr.]

Опубліковано
2019-11-06
Як цитувати
Гайдабрус, А. В. (2019). Комплексний посттравматичний стресовий розлад у учасників бойових дій в зоні операції об`єднаних сил у ракурсі одинадцятої редакції Міжнародної класифікації хвороб. Психіатрія, неврологія та медична психологія, (11). https://doi.org/10.26565/2312-5675-2019-11-02
Номер
Розділ
Психіатрія