Патерни копінгу відносно нозогених факторів психотравматизації серед пацієнтів з психоендокрінним синдромом
Анотація
З метою встановлення патернів і стратегій копінга у відношенні нозогенних факторів психотравматизації у хворих з психоендокрінним синдромом на тлі порушень обміну гормонів щитовидної залози, кори надниркових залоз і гіпогонадизму, на базі Українського науково практичного центру ендокринної хірургії, трансплантації ендокринних органів і тканин МОЗ України, було обстежено 400 пацієнтів із зазначеними формами ендокринних порушень. Дослідження проведено з використанням психодіагностичного методу з впровадженням копінг-тесту Лазаруса в ракурсі порівняння груп дослідження. Патерни копінга були вивчені відносно таких факторів: формування функціональних і морфологічних порушень,факт наявності хронічного (невиліковного) захворювання, обмеження фізичної активності, наявність обтяжливо пережитих симптомів захворювання , необхідність терапії препаратами, що мають виражені побічні ефекти, які негативно позначаються на стані, канцерофобічні переживання, інтроспективно визначені когнітивні і мнестичні порушення, необхідність проведення діагностичних процедур і терапевтичних заходів, що мають високу вартість, наявність трудових обмежень, що викликає фінансові труднощі та втрата економічно-домінантної ролі, обмеження кола спілкування, пов’язане з наявністю за-хворювання або його симптомами, необхідність дотримання дієти, відмови від прийому алкоголю і будь-яких стимулюючих речовин, та залежність від прийому замісної гормональної терапії.
Завантаження
Посилання
Жабенко Е. Ю. Особенности психических и психосоматических расстройств при психоэндокрин- ном и метаболическом синдромах // Украинский неврологический журнал. – 2012. – №. 1. – С. 62–65.
Коростій В. І. Клінічні та нейропсихологічні особливості когнітивних розладів серед хворих з ендокринними захворюваннями. – Український вісник психоневрології. – 2012. – № 1 (70). – С. 44.
Feldman HA, Longcope C, Derby CA, et al. : Age trends in the level of serum testosterone and other hormones in middle-aged men: longitudinal results from the Massachusetts male aging study. J Clin Endocrinol Metab. 2002;87(3):589–98.
Gelhorn H. L., Roberts L. J., Khandelwal N. et al. Psychometric Evaluation of the Hypogonadism Impact of Symptoms Questionnaire Short Form (HIS-Q-SF) // J Sex Med. 2017. № 14 (8). P. 1046 1058.
Hayes R. P., Ni X., Heiselman D. E. et al. Psychometric testing of two new patient-reported outcome instruments for the evaluation of treatment for hypogonadism // Int J Clin Pract. 2016. № 70 (7). P. 587–595.
Nieschlag E, Swerdloff R, Behre HM, et al. Investigation, treatment and monitoring of late onset hypogonadism in males. Aging Male. 2005;8:56–8.
Rosen R. C., Wu F., Behre H. M. et al. Quality of Life and Sexual Function Benefits of Long Term Testosterone Treatment: Longitudinal Results From the Registry of Hypogonadism in Men (RHYME) // J Sex Med. 2017. № 14 (9). P. 1104–1115.
Sumi i K., Miyake H., Enatsu N. et al. Prospective assessment of health-related quality of life in men with late-onset hypogonadism who received testosterone replacement therapy // Andrologia. 2016. № 48 (2). P. 198–202.
