Диссоціальний розлад особистості: проблеми теорії та практики

  • Valerii Prostomolotov Інститут інформаційних та соціальних технологій Одеського національного університету імені І. І. Мечникова

Анотація

У статті з клініконозологічних позицій обговорюються всі «за» і «проти» доцільності включення до класифікації розладів особистості диссоціального розладу як достовірно клінічно однорідного. Аргументовано обґрунтовується різнорідність диссоціального розладу особистості, в який штучно включені аномальні особистості різних типів, а в разі недостатності диференціальної діагностики і психічно хворі з невираженими формами ендогенних та екзогенних захворювань. Але до того ж слід зауважити (і ми не відкриваємо цим Америку), що злочини скоюють і так звані нормальні, або акцентуйовані, особистості. Автор вважає, що здоровий глузд і науковий підхід повинні взяти гору. Адже від того, наприклад, що частина хворих на шизофренію (зауважимо, при різних її формах і типах перебігу) веде асоціальний спосіб життя або схильна чинити протиправні дії, не виділена диссоціальна форма шизофренії? Те ж питання можна поставити і відносно хворих на епілепсію, органічні ураження головного мозку та ін.

Завантаження

##plugins.generic.usageStats.noStats##

Біографія автора

Valerii Prostomolotov, Інститут інформаційних та соціальних технологій Одеського національного університету імені І. І. Мечникова

д.мед.н., професор кафедри клінічної психології

Посилання

Опубліковано
2017-09-25
Як цитувати
Prostomolotov, V. (2017). Диссоціальний розлад особистості: проблеми теорії та практики. Психіатрія, неврологія та медична психологія, 4(1 (7), 33-39. вилучено із https://periodicals.karazin.ua/pnmp/article/view/9303
Розділ
Психіатрія