Дослідження здоров’я сну постраждалих від війни в Україні за допомогою цифрового інструменту
Анотація
Актуальність. Підвищений рівень стресу через психологічну травматизацію населення негативно впливає на якість сну. У свою чергу, порушення якості сну негативно впливає на психологічне функціонування та психічне здоров’я. Традиційні методи корекції здоровʼя сну не можуть забезпечити належну психокорекцію та психопрофілактику стресасоційованих станів, цифрові інструменти можуть стати дієвою альтернативою в даній ситуації.
Мета. Визначити нагальні проблеми здоровʼя сну українського населенні за допомогою цифрового інструменту, перевірити особливості сприйняття чат-боту користувачами, дослідити чи впливає розуміння важливості сну на рівень залучення до використання рекомендацій чат-бота.
Методика. Дослідження проводилось на базі чат-бота першої психологічної допомоги “Друг” у месенджері Telegram. Обробка даних проводилась за допомогою програмного забезпевення Jamovi.
Результати. Показники якості сну респондентів: 49.9% мали помірний рівень проблем зі сном, 31% - субпорогові проблеми, і 13% - важкі проблеми. Більше половини користувачів обрали гілку сну в чат-боті, що свідчить про високий рівень зацікавленості у питаннях здоров'я сну, категорія "Рутина" виявилася найбільш відвідуваною. Аналіз питань опитувальника ISI показав, що особливо актуальними для користувачів є питання, пов'язані зі задоволеністю якістю сну. Користувачі з вираженими проблемами зі сном частіше звертались до чат-бота. Розуміння важливості сну може впливати на особливості використання чат-боту.
Висновки. Результати нашого дослідження висвітлюють особливості стан здоров’я сну населення, яке постраждалого від війни. Цифрові втручання можуть стати ефективним і своєчасним рішенням, щоб зробити психологічну допомогу доступною та зручною. Необхідно вивчати рівень залученості користувачів до цифрових інструментів та аспекти, які на нього впливають.
Завантаження
Посилання
2. Rolls, A., Schaich Borg, J., & de Lecea, L. (2010). Sleep and metabolism: role of hypothalamic neuronal circuitry. Best practice & research. Clinical endocrinology & metabolism, 24(5), 817–828. https://doi.org/10.1016/j.beem.2010.08.002
3. Rizzi, D., Ciuffo, G., Sandoli, G., Mangiagalli, M., de Angelis, P., Scavuzzo, G., Nych, M., Landoni, M., & Ionio, C. (2022). Running Away from the War in Ukraine: The Impact on Mental Health of Internally Displaced Persons (IDPs) and Refugees in Transit in Poland. International journal of environmental research and public health, 19(24), 16439. https://doi.org/10.3390/ijerph192416439
4. Mallampalli, M. P., & Carter, C. L. (2014). Exploring sex and gender differences in sleep health: a Society for Women's Health Research Report. Journal of women's health (2002), 23(7), 553–562. https://doi.org/10.1089/jwh.2014.4816
5. Schwab, R. J. (2020, June). MSD Manual Consumer Version: Insomnia and Excessive Daytime Sleepiness (EDS). Retrieved October 22, 2020, from https://www.msdmanuals.com/home/brain,-spinal-cord,-and-nerve-disorders/sleep-disorders/insomnia-and-excessive-daytime-sleepiness-eds
6. Aji, M., Glozier, N., Bartlett, D. J., Grunstein, R. R., Calvo, R. A., Marshall, N. S., White, D. P., & Gordon, C. (2021). The Effectiveness of Digital Insomnia Treatment with Adjunctive Wearable Technology: A Pilot Randomized Controlled Trial. Behavioral sleep medicine, 1–14.
7. Pulantara, I. W., Parmanto, B., & Germain, A. (2018). Clinical Feasibility of a Just-in-Time Adaptive Intervention App (iREST) as a Behavioral Sleep Treatment in a Military Population: Feasibility Comparative Effectiveness Study. Journal of medical Internet research, 20(12), e10124.
8. Germain, A., Markwald, R. R., King, E., Bramoweth, A. D., Wolfson, M., Seda, G., Han, T., Miggantz, E., O'Reilly, B., Hungerford, L., Sitzer, T., Mysliwiec, V., Hout, J. J., & Wallace, M. L. (2021). Enhancing behavioral sleep care with digital technology: study protocol for a hybrid type 3 implementation-effectiveness randomized trial. Trials, 22(1), 46.
9. Lin, C. Y., Cheng, A. S. K., Nejati, B., Imani, V., Ulander, M., Browall, M., Griffiths, M. D., Broström, A., & Pakpour, A. H. (2020). A thorough psychometric comparison between Athens Insomnia Scale and Insomnia Severity Index among patients with advanced cancer. Journal of sleep research, 29(1), e12891. https://doi.org/10.1111/jsr.12891
10. Torous, J., Bucci, S., Bell, I. H., Kessing, L. V., Faurholt-Jepsen, M., Whelan, P., Carvalho, A. F., Keshavan, M., Linardon, J., & Firth, J. (2021). The growing field of digital psychiatry: current evidence and the future of apps, social media, chatbots, and virtual reality. World psychiatry : official journal of the World Psychiatric Association (WPA), 20(3), 318–335. https://doi.org/10.1002/wps.20883
11. Sorkin, D. H., Janio, E. A., Eikey, E. V., Schneider, M., Davis, K., Schueller, S. M., Stadnick, N. A., Zheng, K., Neary, M., Safani, D., & Mukamel, D. B. (2021). Rise in Use of Digital Mental Health Tools and Technologies in the United States During the COVID-19 Pandemic: Survey Study. Journal of medical Internet research, 23(4), e26994. https://doi.org/10.2196/26994
12. Morin, C. M., Belleville, G., Bélanger, L., & Ivers, H. (2011). The Insomnia Severity Index: psychometric indicators to detect insomnia cases and evaluate treatment response. Sleep, 34(5), 601–608. https://doi.org/10.1093/sleep/34.5.601
13. Michaud, A. L., Zhou, E. S., Chang, G., & Recklitis, C. J. (2021). Validation of the Insomnia Severity Index (ISI) for identifying insomnia in young adult cancer survivors: comparison with a structured clinical diagnostic interview of the DSM-5 (SCID-5). Sleep medicine, 81, 80–85. https://doi.org/10.1016/j.sleep.2021.01.045
14. Freeman, D., Sheaves, B., Goodwin, G. M., Yu, L. M., Nickless, A., Harrison, P. J., Emsley, R., Luik, A. I., Foster, R. G., Wadekar, V., Hinds, C., Gumley, A., Jones, R., Lightman, S., Jones, S., Bentall, R., Kinderman, P., Rowse, G., Brugha, T., Blagrove, M., … Espie, C. A. (2017). The effects of improving sleep on mental health (OASIS): a randomised controlled trial with mediation analysis. The lancet. Psychiatry, 4(10), 749–758. https://doi.org/10.1016/S2215-0366(17)30328-0
Авторське право (c) 2023 Лагутіна Софія Іванівна
Цю роботу ліцензовано за Міжнародня ліцензія Creative Commons Attribution 4.0.
