Психологічне здоров’я та суб’єктивного сприйняття щастя при психічних розладах

Анотація

Метою дослідження було вивчення психологічного здоров’я (ПЗ) та його взаємозв’язку з суб’єктивним сприйняттям щастя у
пацієнтів з різними варіантами психічних розладів (ПР).
Комплекс методів дослідження включав методику «Індивідуальна модель психологічного здоров’я», «Семантичний диференціал щастя» (СДЩ) та методи статистичної обробки отриманих даних.
В дослідженні взяли участь 210 пацієнтів з ПР (70 – з органічними розладами, 70 – з депресивними розладами та 70 –
з невротичними розладами).
Встановлено, що при всіх варіантах ПР визначався значно менший рівень реалізованості «Просоціального» вектору, який
відображає наявність внутрішньої та соціальної узгодженості особистості.
При невротичних розладах, окрім «Просоціального», також значно менш реалізованими були «Стратегічний» та «Сімейний»
вектори, що відображало значно нижчий рівень сімейного благополуччя, здатності до стратегічного планування, цілеспрямованого функціонування, наполегливості цих пацієнтів.
При депресивних розладах значно менш реалізованими також були «Стратегічний», «Інтелектуальний» та «Я» вектори, що
визначають низьку реалізованість хворих цієї групи, передусім, в сферах «Я»-реалізації, — емоційної, інтелектуальної, соціальної і фізичної.
При органічних розладах серед компонентів ПЗ також менш реалізованим, порівняно з групою здорових, був
«Інтелектуальний» вектор, що визначало низький рівень реалізованості пацієнтів в плані інтелектуального самовдосконалення,
недостатню експресивність, кмітливість у вираженні себе та своїх здібностей.
Отримані дані свідчать, що суб’єктивне сприйняття щастя хворими на ПР пов’язане, передусім, зі «Стратегічним»,
«Просоціальним», «Сімейним», «Інтелектуальним» та «Я» векторами ПЗ. «Творчий», «Духовний» та «Гуманістичний» компоненти
ПЗ не виявили взаємозв’язку з рівнем суб’єктивного сприйняття щастя у хворих на ПР.