Огляд патогенезу, клінічних проявів та особливостей нервово-психічних порушень, викликаних COVID-19
Анотація
У статті представлені дані літератури з численними дослідженнями пацієнтів з COVID-19. Наявна інформація допомагає пояснити природу і будову вірусу, шляхи його проникнення та розповсюдження в організмі людини, взаємодію з імунною, нервовою,
ендокринною, судинною, м’язовою системами, а також патогенез, клініку, діагностику та лікування цього контингенту хворих.
Через тропізму SARS-CoV-2 до людських клітин, специфічним для глікопротеїну S, цей вірус імітує рецептор людського ангіотензинперетворюючого ферменту 2 (AПФ-2), зливається з клітинами господаря і поширюється в організмі. Ренін-ангіотензин-альдостеронової системи грає важливу роль в регуляції функцій кровоносних судин, серця, нирок. AПФ-2 впливає на запальні,
фіброзні і імуномодулюючі механізми. Придушення цих захисних функцій через поширення SARS-CoV-2 в організмі людини призводить до прогресування серцево-судинних, ниркових і легеневих захворювань. Деякі автори описують непряме проникнення
вірусу в паренхіму головного мозку з інфікованими Т-лімфоцитами, яке зазвичай супроводжується запальними реакціями з підвищенням специфічних цитокінів, таких як інтерлейкіни (ІЛ) — 6, ІЛ-8, фактор некрозу пухлини, моноцитарний хемотаксичний
протеін-1.
Особливостями зв’язування вірусу з клітинами людини є наявність нейротропних властивостей і здатність змінювати проникність гематоенцефалічного бар’єра (ГЕБ). Інші автори відзначають, що вірус проникає через ГЕБ безпосередньо через нюхові
нейрони і також структури, що оточують третій і четвертий шлуночки, і сприяє розвитку інфекції нервової системи. Він також
може викликати внутрішньосудинне згортання і тромбоутворення, що призводить до різноманітних захворювань нервової
системи. У зв’язку з цим важливим завданням неврологів є подальше вивчення впливу вірусу COVID-19 на нервову систему і
запобігання виникненню його ускладнень.
Завантаження
Посилання
Chen Y., Guo Y., Pan Y. [et al.]. Structure analysis of the receptor binding of 2019-nCoV. Biochem Biophys Res Commun. 2020. No. 525(1), pp. 135–140. https://www.doi.org/10.1016/j.bbrc.2020.02.071
Zhou P., Yang X. L., Wang X. G. [et al.]. A pneumonia outbreak associated with a new coronavirus of probable bat origin. Nature. 2020. No. 579(7798), pp. 270–273. https://www.doi.org/10.1038/s41586-020-2012-7
Coronaviridae Study Group of the International Committee on Taxonomy of Viruses 2020; Weiss and Navas-Martin 2005.
Rothan H. A., Byrareddy S. N. The epidemiology and pathogenesis of coronavirus disease (COVID-19) outbreak. J Autoimmun. 2020. No. 109, p. 102433. https://www.doi.org/10.1016/j.jaut.2020.102433
Haidar A., Jourdi H., Haj Hassan Z. [et al.]. Neurological and neuropsychological changes associated with SARS-CoV-2 infection: new observation, new mechanisms. Review. The neuroscientist. 2021, p. 20. https://www.doi.org/10.1177/1073858420984106
Coutard B., Valle C., de Lamballerie X. [et al.]. The spike glycoprotein of the new coronavirus 2019-nCoV contains a furin-like cleavage site absent in CoV of the same clade. Antiviral Research. 2020. No. 176, p. 104742. https://www.doi.org/10.1016/j.antiviral.2020.104742
Bosch B. J., van der Zee R., de Haan C. A. [et al.]. The coronavirus spike protein is a class I virus fusion protein: structural and functional characterization of the fusion core complex. J Virol. 2003. No. 77(16), pp. 8801–8811.
Walls A. C., Tortorici M. A., Snijdera J. [et al.]. Tectonic conformational changes of a coronavirus spike glycoprotein promote membrane fusion. Proc Natl Acad Sci U.S.A. 2017. No. 114(42), pp. 11157–11162.
Moriguchi T., Harii N., Goto J. [et al.]. A fi rst case of meningitis/encephalitis associated with SARS-coronavirus-2. Int J Infect Dis. 2020. No. 94, pp. 55–58. https://www.doi.org/10.1016/j.ijid.2020.03.062
Almeida L. F., Tofteng S. S., Madsen K. [et al.]. Role of the renin-angiotensin system in kidney development and programming of adult blood pressure. Clin Sci (Lond). 2020. No. 134(6), pp. 641–656. https://www.doi.org/10.1042/CS20190765
Rodrigues Prestes T. R., Rocha N. P., Miranda A. S. [et al.]. The antiinfl ammatory potential of ACE2/angiotensin-(1-7)/Mas receptor axis: evidence from basic and clinical research. Curr Drug Targets. 2017. No. 18(11), pp. 1301–1313. https://www.doi.org/10.2174/1389450117666160727142401
Zhao H., Shen D., Zhou H. [et al.]. Guillain-Barré syndrome associated with SARS-CoV-2 infection: causality or coincidence? Lancet Neurol. 2020. No. 19(5), pp. 383–384. https://doi.org/10.1016/S1474-4422(20)30109-5
Yuanyuan Li, Haipeng Li, Ruyan Fan [at el.]. Coronavirus Infections in Central Nervous System and Respiratory Tract Show Distinct Features in Hospitalized Children // Intervirology. 2016. No. 59, pp. 163–169. https://doi.org/10.1159/000453066
Divani A. A., Andalib S., Di Napoli M. [et al.]. Coronavirus disease 2019 and stroke: clinical manifestations and pathophysiological insights. J Stroke Cerebrovasc Dis. 2020. No. 29(8), p. 104941. https://doi.org/10.1016/j.jstrokecerebrovasdis.2020.104941
Xinhua News Agency. 2020. Beijing hospital confi rms nervous system infections by novel coronavirus.
Fitzgerald S. 2020. The spread of COVID-19: questions raised, some answered by neuroinfectious disease experts. Neurology Today. 2020.
Rogers J. P., Chesney E., Oliver D. [et al.]. Psychiatric and neuropsychiatric syndromes and COVID-19 – Authors’ reply. Lancet Psychiatry. 2020. No. 7(8), pp. 664–665. https://doi.org/10.1016/S2215-0366(20)30304-7
Poyiadji N., Shahin G., Noujaim D. [et al.]. COVID-19-associated acute hemorrhagic necrotizing encephalopathy: imaging features. Radiology. 2020. No. 296(2), pp. 119–120. https://doi.org/10.1148/radiol.2020201187
Stetka B. S. 2020. What neurologists can expect from COVID-19. Medscape.
Varatharaj A., Thomas N., Ellul M.A. [et al.]. Neurological and neuropsychiatric complications of COVID-19 in 153 patients: a UK-wide surveillance study. Lancet Psychiatry. 2020. No. 7(10), pp. 875–882. https://doi.org/10.1016/S2215-0366(20)30287-X
Boehme A. K., Luna J., Kulick E. R. [et al.]. Infl uenza-like illness as a trigger for ischemic stroke. Ann Clin Transl Neurol. 2018. No. 5(4), pp. 456–463. https://doi.org/10.1002/acn3.545
Lam M. H., Wing Y. K., Yu M. W. [et al.]. Mental morbidities and chronic fatigue in severe acute respiratory syndrome survivors: long-term follow-up. Arch Intern Med 2009. No. 169(22), pp. 2142–2147. https://doi.org/10.1001/archinternmed.2009.384
Delorme C., Paccoud O., Kas S. [et al.]. Neurosciences study group and COVID SMIT PSL study group Eur J Neurol. 2020. No. (12), pp. 2651-2657.
Orsucci D, Caldarazzo Ienco E., Nocita G. [et al.]. Neurological features of COVID-19 and their treatment: a review. Drugs in Contex.t 2020. No. 9. https://doi.org/10.7573/dic.2020-5-1
Mishchenko T., Mishchenko V. Neurological complications in patient with COVID-19. Psychiatry, Neurology and Medical Psychology. 2021. No. 16, pp. 23-33. [In Ukr.]. https://doi.org/10.26565/2312-5675-2021-16-03
Lodigiani C, Iapichino G, Carenzo L, et al. Venous and arterial thromboembolic complications in COVID-19 patients admitted to an academic hospital in Milan, Italy. Thromb Res. 2020. No. 191, pp. 9–14. https://doi.org/10.1016/j.thromres.2020.04.024
Jain R, Young M, Dogra S, [et al.]. COVID-19 related neuroimaging fi ndings: a signal of thromboembolic complications and a strong prognostic marker of poor patient outcome. J Neurol Sci. 2020. No. 414, p.116923
Centers for Disease Control and Prevention. COVID-19: how to protect yourself & others. 2021. Available at: https://www.cdc.gov/coronavirus/2019-ncov/preventgetting-sick/prevention.html.
Centers for Disease Control and Prevention. COVID-19: if you are sick or caring for someone. 2020. Available at: https://www.cdc.gov/coronavirus/2019-ncov/if-youare-sick/.
Beigel J. H., Tomashek K. M., Dodd L. E., [et al.]. Remdesivir for the treatment of COVID-19 – fi nal report. N Engl J Med. 2020. No. 383(19), pp. 1813-1826. https://doi.org/10.1056/NEJMoa2007764
Wang Y., Zhang D., Du G., [et al.]. Remdesivir in adults with severe COVID-19: a randomised, double-blind, placebo-controlled, multicentre trial. Lancet. 2020. No. 395(10236), pp. 1569-1578. https://doi.org/10.1016/S0140-6736(20)31022-9
Spinner C. D., Gottlieb R. L., Criner G. J., [et al.]. Eff ect of remdesivir vs standard care on clinical status at 11 days in patients with moderate COVID-19: a randomized clinical trial. JAMA. 2020. No. 324(11), pp. 1048-1057. https://doi.org/10.1001/jama.2020.16349
Goldman J. D., Lye D. C. B., Hui D. S., [et al.]. Remdesivir for 5 or 10 days in patients with severe COVID-19. N Engl J Med. 2020. No. 383(19), pp. 1827-1837. https://doi.org/10.1056/NEJMoa2015301
RECOVERY Collaborative Group, Horby P, Lim WS, [et al.]. Dexamethasone in hospitalized patients with COVID-19 – preliminary report. N Engl J Med. 2020. No. 384(8), pp. 693-704. https://doi.org/10.1056/NEJMoa2021436
Jeronimo C. M. P., Farias M. E. L., Val F. F. A., [et al.]. Methylprednisolone as adjunctive therapy for patients hospitalized with COVID-19 (Metcovid): a randomised, double-blind, Phase IIb, placebo-controlled trial. Clin Infect Dis. 2020. https://doi.org/10.1093/cid/ciaa1177
Tomazini B. M., Maia I. S., Cavalcanti A. B., [et al.]. Eff ect of dexamethasone on days alive and ventilator-free in patients with moderate or severe acute respiratory distress syndrome and COVID-19: the CoDEX randomized clinical trial. JAMA. 2020. No. 324(13), pp. 1307-1316. https://doi.org/10.1001/jama.2020.17021
Angus D. C., Derde L., Al-Beidh F., [et al.]. Eff ect of hydrocortisone on mortality and organ support in patients with severe COVID-19: the REMAP-CAP COVID-19 corticosteroid domain randomized clinical trial. JAMA. 2020. No. 324(13), pp. 1317-1329. https://doi.org/10.1001/jama.2020.17022
Gordon A. C., Mouncey P. R., Al-Beidh F., [et al.]. Interleukin-6 receptor antagonists in critically ill patients with COVID-19. N Engl J Med. 2021. https://doi.org/10.1056/NEJMoa2100433
Horby P. W., Pessoa-Amorim G., Peto L., [et al.]. Tocilizumab in patients admitted to hospital with COVID-19 (RECOVERY): preliminary results of a randomised, controlled, open-label, platform trial. medRxiv. 2021. https://doi.org/10.1101/2021.02.11.21249258
