Ноотропні препарати для корекції когнітивних порушень через фокус доказової медицини (огляд літератури)
Анотація
Актуальність. У сучасному світі першою причиною смертності є патології серцево-судинної системи. На захворювання судин впливає безліч факторів: недосипання, фізична інертність, погано збалансований раціон, ожиріння, захворювання серця. Швидкий темп життя змушує людину знаходиться в перманентом стресі, щоб нічого не упустити і встигнути за всіма поставленими цілями. Саме через це з'являється попит на допоміжні препарати та речовини, які змогли би поліпшити пік когнітивних можливостей людини, підтримувати психологічну стійкість. На сьогоднішній день фармацевтичний ринок пропонує препарати, які зі слів фармацевтичних маркетологів мають вирішити проблеми, що були висловлені вище. Ці речовини виділені в групу ноотропних препаратів (рацетами).
Мета роботи. Огляд досліджень високої якості про ефективність ноотропних препаратів.
Матеріали та методи. Огляд літератури був проведений за допомогою таких наукометричних платформ як: PubMed, Cochrane Library, Scopus, BMJ Evidence-Based Medicine, Ingecta, Web of Science, UpToDate. В огляд увійшли дослідження, які включають рандомізовані дослідження, плацебо-контрольовані рандомізовані дослідження, мета-аналізи і системні огляди. Дані відповідають критеріям А і В доказової медицини. При відсутності досліджень високої якості, відбиралися дослідження з меншим рівнем доказовості. Пошук похідний за темами: поліпшення когнітивних функцій, поліпшення працездатності, поліпшення сну, підвищення настрою, лікування психічних і психіатричних патологій (хвороба Альцгеймера, деменції різної етіології, депресія), застосування в педіатрії.
Результати. Огляд літератури включив більше 40 досліджень високої якості, проте переконливих даних про ефективність будь-якого препарату не було знайдено.
Висновки. Даних про незаперечну ефективність стосовно когнітивних функцій будь-якого перерахованого ноотропного препарату не було знайдено ні в одному дослідженні. При хвороби Альцгеймера деякі (Церебролізин, Ніцерголін) препарати показують спірні результати ефективності та безпеки. Вони вимагають продовження клінічних досліджень, а також допущення FDA до застосування в приватному порядку.
Завантаження
Посилання
Oganov R.G. Basics of Evidence-Based Medicine. Textbook for the system of postgraduate and additional professional education of doctors. Moscow, 2010, 136 p.
Ricci S., Celani M, Cantisani, T., Righetti E. Piracetam for acute ischaemic stroke. The Cochrane Database of Systematic Reviews (Complete Reviews). 2002. https://www.doi.org/10.1002/14651858.cd000419
Flicker L., Grimley Evans J. Piracetam for dementia or cognitive impairment. Cochrane Database of Systematic Reviews. 2004. https://www.doi.org/10.1002/14651858.cd001011
Hofmeyr G. J., Kulier R. Piracetam for fetal distress in labour. Cochrane Database of Systematic Reviews. 2012. https://www.doi.org/10.1002/14651858.cd001064.pub2
Greener J., Enderby P., Whurr R. Pharmacological treatment for aphasia following stroke. Cochrane Database of Systematic Reviews. 2001. https://www.doi.org/10.1002/14651858.cd000424
Malykh A. G., Sadaie M. R. Piracetam and Piracetam-Like Drugs. Drugs. 2010, no. 70, pp. 287–312. https://www.doi.org/10.2165/11319230-000000000-00000
Fang Y., Qiu Z., Hu W. et al. Effect of piracetam on the cognitive performance of patients undergoing coronary bypass surgery: A meta-analysis. Experimental and Therapeutic Medicine. 2013, no. 7, pp. 429–434. https://www.doi.org/10.3892/ETM.2013.1425
Zvejniece L., Svalbe B., Vavers E. et al. S-phenylpiracetam, a selective DAT inhibitor, reduces body weight gain without influencing locomotor activity. Pharmacology Biochemistry and Behavior. 2017, no. 160, pp. 21–29.
Kovalchuk V.V., Skoromets A.A., Kovalchuk I.V. et al. The effect of phenotropil on the degree of recovery of patients after a stroke. Journal of Neurology and Psychiatry. S.S. Korsakov. Special issues. 2010, no. 38, p. 110.
Avula B., Chittiboyina A. G., Sagi S. et al. Identification and quantification of vinpocetine and picamilon in dietary supplements sold in the United States. Drug Testing and Analysis. 2015, no. 8, pp. 334–343.
Owen D. R., Wood D. M., Archer J. R. H., Dargan P. I. Phenibut (4-amino-3-phenyl-butyric acid): Availability, prevalence of use, desired effects and acute toxicity. Drug and Alcohol Review. 2015, no. 35, pp. 591–596.
Wong A., Little M., Caldicott D. et al. Analytically confirmed recreational use of Phenibut (β-phenyl-γ-aminobutyric acid). Clinical Toxicol. 2015, no. 53, pp. 783–784.
Li C., Sundararajan K. An uncommon case of phenibut toxicity in an intensive care unit. Int J Med Pharm Case Reports. 2015, no. 5, pp. 1–6.
McCabe D., Bangh S., Arens A., Cole J. Phenibut exposures and clinical effects reported to a regional poison center. The American Journal of Emergency Medicine. 2019, no. 11, pp. 2066–2071. https://www.doi.org/10.1016/J.AJEM.2019.02.044
Nair M. K., George B., Jeyaseelan L. Nair M. K. Pyritinol for post asphyxial encephalopathy in term babies – a randomized double-blind controlled trial. Indian Pediatr. 2009, no. 46, pp. 37–42.
Bereczki D., Fekete I. Vinpocetine for acute ischaemic stroke. Cochrane Database of Systematic Reviews. 2008. https://www.doi.org/10.1002/14651858.cd000480.pub2
Szatmári S., Whitehouse P. Vinpocetine for cognitive impairment and dementia. Cochrane Database of Systematic Reviews Review - Intervention. 2003. https://www.doi.org/10.1002/14651858.CD003119
Zhang W., Huang Y., Li Y. et al. Efficacy and Safety of Vinpocetine as Part of Treatment for Acute Cerebral Infarction: A Randomized, Open-Label, Controlled, Multicenter CAVIN (Chinese Assessment for Vinpocetine in Neurology) Trial. Clinical Drug Investigation. 2016, no. 36, pp. 697–704.
M. V. Putilina, O. A. Baranova. The results of the multicenter observational program "GLOBUS" on the study of the prevalence of vertigo and treatment schemes in outpatient clinics. Journal of Neurology and Psychiatry named after S.S. Korsakov. 2014, vol. 114, no. 5, pp. 33—38.
E. I. Chukanova. Efficacy of cavinton in the treatment of patients with chronic blood flow insufficiency. Russian multicenter clinical-epidemiological program "CALIPSO"]. Journal of Neurology and Psychiatry named after S.S. Korsakov. 2010, vol. 110, no. 12, pp. 49—52.
Fioravanti M., Flicker L. Nicergoline may improve cognition and behavioural function of people with mild to moderate dementia. Cochrane Database of Systematic Reviews. 2001.
Saletu B., Garg A., Shoeb A. Safety of Nicergoline as an Agent for Management of Cognitive Function Disorders. BioMed Research International. 2014, pp. 1–6. https://www.doi.org/10.1155/2014/610103
Ziegler D. Treatment of Symptomatic Polyneuropathy With Actovegin in Type 2 Diabetic Patients : To evaluate the efficacy and safety of actovegin in patients with diabetic polyneuropathy. Diabetes Care. 2009, vol. 32, no. 8, pp. 1479–1484.
A. Guekht, I. Skoog, S. Edmundson et al. ARTEMIDA Trial (A Randomized Trial of Efficacy, 12 Months International Double-Blind Actovegin) : A Randomized Controlled Trial to Assess the Efficacy of Actovegin in Poststroke Cognitive Impairment. Stroke. 2017, vol. 48, no. 5, pp. 1262-1270.
G. Reurink, GJ Goudswaard, JL Tol et al. Therapeutic interventions for acute hamstring injuries: a systematic review. British Journal of Sports Medicine. 2011, vol. 46, no. 2, pp. 103-109.
Martí-Carvajal A. J., Knight-Madden J. M., Martinez-Zapata M. J. Interventions for treating leg ulcers in people with sickle cell disease. Cochrane Database of Systematic Reviews. 2014. https://www.doi.org/10.1002/14651858.cd008394.pub3
Cui S., Chen N., Yang M. et al. Cerebrolysin for vascular dementia. Cochrane Database of Systematic Reviews. 2019. https://www.doi.org/10.1002/14651858.CD008900.pub3
Liliya Eugenevna Ziganshina, Tatyana Abakumova, Ludivine Vernay. Cerebrolysin for acute ischaemic stroke. Cochrane Database of Systematic Reviews. Cochrane Stroke Group. 2017. https://www.doi.org/10.1002/14651858.CD007026.pub5
Zhang C., Chopp M., Cui Y. et al. Cerebrolysin enhances neurogenesis in the ischemic brain and improves functional outcome after stroke. Journal of Neuroscience Research. 2010, no. 88, pp. 3275–3281.
Zhang Y., Chopp M., Meng Y. et al. Improvement in functional recovery with administration of Cerebrolysin after experimental closed head injury. Journal of Neurosurgery. 2013, no. 118, pp. 1343–1355.
Dafin F. M. Neuroprotection and neuroplasticity – A holistic approach and future perspectives. Journal of the Neurological Sciences. 2007, vol. 257, no. 1, pp. 38–43.
M. Dafin F., H. Wolf-Dieter, H. Volker et al. Cerebrolysin and recovery after stroke (CARS): A randomized, placebo-controlled, double-blind, multicenter, phase II clinical study. Stroke. 2016, no. 47, pp. 151–159. https://www.doi.org/10.1161/STROKEAHA.115.009416
Genton P., Van Vleymen B. Piracetam and levetiracetam: close structural similarities but different pharmacological and clinical profiles. Epileptic Disorders. 2000, no. 2, pp. 99–105.
M. Dafin F, F. Stefan, H. Volker et al. Efficacy and safety of cerebrolysin in neurorecovery after moderate-severe traumatic brain injury: results from the CAPTAIN II trial. Neurol Sci. 2020, no. 41, pp. 1171–1181. https://www.doi.org/10.1007/s10072-019-04181-y
C. Shuhui, C. Ning, Y. Mi et al. Cerebrolysin for vascular. Cochrane Database of Systematic Reviews. 2019. DOI: 10.1002/14651858.CD008900.pub3
Ohsuga S., Ohsuga H., Takeoka T. et al. Metabolic acidosis and hypoglycemia during calcium hopantenate administration - report on 5 patients. Clinical Neurology. 1989, no. 29, pp. 741–746.
Kajita M., Iwase K., Matsumoto M. et al. Clinical and biochemical studies in a case of acute encephalopathy associated with calcium hopanthenate administration. Brain and Development. 1990, no. 22, pp. 267–273.
