Особливості соціально-психологічної адаптації хворих на депресивні розлади
Анотація
Проблема депресивних розладів є однією з ключових проблем сучасної психіатрії внаслідок значної поширеності, масштабних суспільних втрат і негативних медичних наслідків депресій, а також вираженим порушенням соціального функціонування хворих, що зумовлює актуальність дослідження особливостей соціально-психологічної адаптації при депресивних розладах.
Мета дослідження: визначити особливості соціально-психологічної адаптації у хворих на депресивні розлади з урахуванням віку та статі
Завдання дослідження: визначити структуру і кількісні показники соціально-психологічної адаптації та проаналізувати її особливості у хворих на депресивні розлади у різних вікових групах та з урахуванням гендерного фактору.
Методи: з використанням методики діагностики соціально-психологічної адаптації C. Rogers et R.F. Dymond клініко-психологічно обстежено 107 чоловіків і 138 жінок, хворих на депресивні розлади.
Результати. Встановлено, що хворим на депресивні розлади притаманний низький рівень соціально-психологічної адаптації, при цьому у чоловіків показники соціально-психологічної адаптації є значуще нижчими у порівнянні з жінками щодо адаптивності, прийняття себе, прийняття інших, емоційного комфорту, адаптації, самоприйняття, прийняття інших, а також щодо інтегральних показників емоційного комфорту та інтернальності. Показники, що відображують дезадаптивні прояви, у чоловіків є вищими порівняно з жінками: це стосується дезадаптивності, неприйняття себе, неприйняття інших, емоційного дискомфорту та зовнішнього контролю. Виявлено тенденцію до зниження стану соціально-психологічної адаптації з віком, що проявляється зменшенням у старших вікових групах показників адаптивності, прийняття себе, емоційного комфорту, адаптації, самоприйняття, та інтегральних показників емоційного комфорту і інтернальності, та збільшенням показників дезадаптивності, неприйняття себе, неприйняття інших, зовнішнього контролю, ведомості та ескапізму. Найбільш суттєве зниження соціально-психологічної адаптації відбувається у віковій групі 45 років і старші.
Проблема депресивних розладів є однією з ключових проблем сучасної психіатрії внаслідок значної поширеності, масштабних суспільних втрат і негативних медичних наслідків депресій, а також вираженим порушенням соціального функціонування хворих, що зумовлює актуальність дослідження особливостей соціально-психологічної адаптації при депресивних розладах.
Мета дослідження: визначити особливості соціально-психологічної адаптації у хворих на депресивні розлади з урахуванням віку та статі
Завдання дослідження: визначити структуру і кількісні показники соціально-психологічної адаптації та проаналізувати її особливості у хворих на депресивні розлади у різних вікових групах та з урахуванням гендерного фактору.
Методи: з використанням методики діагностики соціально-психологічної адаптації C. Rogers et R.F. Dymond клініко-психологічно обстежено 107 чоловіків і 138 жінок, хворих на депресивні розлади.
Результати. Встановлено, що хворим на депресивні розлади притаманний низький рівень соціально-психологічної адаптації, при цьому у чоловіків показники соціально-психологічної адаптації є значуще нижчими у порівнянні з жінками щодо адаптивності, прийняття себе, прийняття інших, емоційного комфорту, адаптації, самоприйняття, прийняття інших, а також щодо інтегральних показників емоційного комфорту та інтернальності. Показники, що відображують дезадаптивні прояви, у чоловіків є вищими порівняно з жінками: це стосується дезадаптивності, неприйняття себе, неприйняття інших, емоційного дискомфорту та зовнішнього контролю. Виявлено тенденцію до зниження стану соціально-психологічної адаптації з віком, що проявляється зменшенням у старших вікових групах показників адаптивності, прийняття себе, емоційного комфорту, адаптації, самоприйняття, та інтегральних показників емоційного комфорту і інтернальності, та збільшенням показників дезадаптивності, неприйняття себе, неприйняття інших, зовнішнього контролю, ведомості та ескапізму. Найбільш суттєве зниження соціально-психологічної адаптації відбувається у віковій групі 45 років і старші.
Завантаження
Посилання
Global Burden of Disease Study C Global, regional, and national incidence, prevalence, and years lived with disability for 301 acute and chronic diseases and injuries in 188 countries, 1990–2013: a systematic analysis for the Global Burden of Disease Study 2013. Lancet. 2015, no. 386, pp. 743–800. https://doi.org/10.1016/S0140-6736(15)60692-4
Malhi G.S, Mann J.J. Depression. Lancet. 2018, no. 392(10161), pp. 2299-2312. https://doi.org/10.1016/s0140-6736(18)31948-2
Murray C.J. Global, regional, and national incidence, prevalence, and years lived with disability for 354 diseases and injuries for 195 countries and territories, 1990–2017: a systematic analysis for the Global Burden of Disease Study 2017. Lancet. 2018, no. 392, pp. 1789-1858. https://doi.org/10.1016/S0140-6736(18)32279-7
Bains N., Abdijadid S. Major Depressive Disorder. In: StatPearls. Treasure Island (FL). P. StatPearls Publishing. 2020 Jan. URL: https://www.ncbi.nlm.nih.gov/books/NBK559078/
Christensen M.C., Wong C.M.J., Baune B.T. Symptoms of Major Depressive Disorder and Their Impact on Psychosocial Functioning in the Different Phases of the Disease: Do the Perspectives of Patients and Healthcare Providers Differ? Front Psychiatry. 2020, no. 11, p. 280. https://doi.org/10.3389/fpsyt.2020.00280
Isakov R.I. Psychosocial maladaptation in women with depressive disorders of different genesis: features of diagnosis, severity and structure. Psychiatry, neurology, medical psychology. 2018, no. 9, pp. 82–92. [In Ukr.] https://doi.org/10.26565/2312-5675-2018-9-12
Missula Y.I. Some features of quality of life in the primary episode of bipolar disorder. Bulletin of social hygiene and health care organization of Ukraine. 2020, no. 1(83), pp. 24-30. [In Ukr.] https://doi.org/10.11603/1681-2786.2019.4
Pshuk N.G., Stukan L.V., Kaminska A.O. Introducing system of psychotherapeutic intervention for family caregivers of patients with endogenous mental disorders. Wiadomosci Lekarskie. 2018, no. 71(5), pp. 980-985.
Kraus C., Kadriu B., Lanzenberger R., Zarate C.A., Kasper S. Prognosis and improved outcomes in major depression: a review. Transl Psychiatry. 2019, no. 9, p. 127.https://doi.org/10.1038/s41398-019-0460-3
Markova M., Rezunenko O., Kozhyna H. Contents and efficiency measures of psychoeducation in rehabilitation system of patients with bipolar affective disorder. Journal of Education, Health end Sport formerly Journal of Health Sciences. 2017, no. 7, pp. 711–715. https://dx.doi.org/10.5281/zenodo.830020
Osnitsky A.K. Determining the characteristics of social adaptation. Psychology and school. 2004, no. 1, pp. 43-56. [In Russ.]
Belov O., Pshuk N. Age and gender features of depressive and anxiety symptomatics of depressive disorders. Wiadomości Lekarskie. 2020, no. 73(7), pp. 1476-1479. https://doi.org/10.36740/WLek202007130
