Взаємозалежності базових емоційних станів та ранніх дезадаптивних схем у наркозалежних

Анотація

У даній статті розглядаються взаємозалежності базових емоційних станів

та ранніх дезадаптивних схем (РДС) у наркозалежних.

Мета дослідження – вивчення взаємозалежностей базових емоційних станів з РДС наркозалежних. Відповідно до поставленої мети та завдань дослідження була сформована дослідницька вибірка. На основі інформованої згоди з дотриманням принципів біоетики і деонтології протягом 2019-2020 рр. було проведено психодіагностичне дослідження 102 хворих чоловічої статі з наркотичною залежністю опіоїдної групи на базі реабілітаційного центру «Вертикаль», віком 18-26 років. Для виявлення РДС була використана методика «Діагностика ранніх дезадаптивних схем» (YSQ - S3R) в адаптації П. М. Касьянік, Є. В. Романової. Ця методика є опитувальником, який базується на презентації Дж. Янга (Handbook of Schema Therapy, 2015) щодо ранньої дезадаптаційної схеми (РДС). Цим терміном позначається стійкий набір реакцій, ідей, емоцій, що сформувалися в ранньому дитинстві під впливом будь-яких несприятливих факторів у найближчому оточенні. РДС – це стабільні структури, які впливають на реальне сприйняття світу та управління власною діяльністю. Дж. Янгом було виділено 18 РДС, які розділені на п’ять великих груп (доменів), які пов’язані між собою для задоволення різних основних потреб: «Відсутність зв'язку і відторгнення», «Порушена автономія і ефективність», «Порушення кордонів», «Спрямованість на інших», «Гіперпильність та стримування». Для діагностики базових емоційних станів була використана методика «Шкала диференціальних емоцій» К. Ізарда направлена на діагностику домінуючого емоційного стану за допомогою шкали значущості емоцій. Теорія диференціальних емоцій отримала свою назву через центрації на окремих емоціях та має центральне значення для повноцінної життєдіяльності, а саме мотиваційної сфери, соціальної комунікації, пізнання та дії. Кореляційний аналіз даних був проведений за допомогою коефіцієнту кореляції Пірсона.

Встановили, що актуальний взаємозв’язок базових емоційних станів та РДС прямо чи опосередковано підтримують формування та розвиток психологічних проблем та розладів поведінки, а саме наркозалежність. Неадаптивна поведінка виникає у відповідь активації РДС, яка є залежною від базових емоційних станів, які в свою чергу в момент формування РДС виступали ключовими. В момент активації РДС для наркозалежних характерно відчувати високий рівень негативних почуттів, таких як сильна образа, тривога, дистрес або почуття провини. Наркозалежні, не бажаючи знаходитись в моменті активації РДС, як правило, використовують неадаптивну поведінку, яка для них є звичною та виступає «маскою» для втечі від болісного переживання та, насамперед, для уникання активації РДС. Переживання негативних емоційних станів «горе-горювання», «відраза», «страх», «гнів», «презирство», «сором», створюючи кореляційні зв’язки, активують та підкріплюють наявні дезадаптивні схеми наркозалежних, що формує ситуацію неможливості бажаних змін, задоволення власних потреб, досягнення цілей та формування соціально-прийнятних цінностей. Наявна життєва ситуація переживається як неминуча, безнадійна, вони відчувають безсилля, відчай та нестерпність. Актуальний взаємозв’язок позитивного емоційного стану «цікавість» з наявними РДС може послаблювати сформовані раніше дезатаптивні схеми, нівелюючи відчуття власної неповноцінності та маргінальності, створюючи умови для ресоціалізаціїї та реадаптаціїї наркозалежної особистості.