Динаміка змін структури психічних захворювань серед військовослужбовців які лікувались у стаціонарі психіатричного відділення військово-медичного клінічного центру північного регіону
Анотація
На фоні зростання кількості військових конфліктів, військові дії є найбільш стресогенним фактором щодо погіршення психічного здоров’я. Впродовж 7 років (з 2012 по 2019 рр.) проводилось дослідження даних 3587 стаціонарних хворих, які проходили службу у мирний час, брали участь у бойових діях та проходили службу під час перемир`я. Середній вік військовослужбовців значно відрізнявся в залежності від періоду служби, складав 26,5 років у 2012 році та збільшувався до 34,2 років у 2019 році. У мирний час переважали захворювання що відносяться переважно до невротичних, пов'язаних зі стресом та соматоформних розладів (F40-F48), розладів зрілої особистості та поведінкових розладів (F60-F69). Наркологічна проблема виходить на перший план під час бойових дій вже у кінці 2014 та у 2015 роках. Загальна кількість хворих з наркологічними проблемами складала 46,2% серед всіх госпіталізованих за 2014 та 2015 роки. За той же період, 24,2% від всіх госпіталізованих, це захворювання, що відносяться до невротичних, пов'язаних зі стресом та соматоформних розладів (F40-F48). Під час зменшення активних бойових дій, кількість даних розладів підвищувалась, у 2019 році та складала 50,8% від військовослужбовців, які лікувались стаціонарно. У стаціонарі ми спостерігали зростання розладів психіки та поведінки у зв’язку з вживанням психоактивних речовин (переважно це алкоголь, опіати), кількість таких хворих збільшилась у загальній структурі захворювань до 21,5% у 2019 році. Вперше був проведений аналіз значної кількості даних військовослужбовців, отриманий матеріал демонструє необхідність залучення фахівців з наркології до реабілітаційного процесу.
Завантаження
Посилання
Siriy S. The essence of the concepts of "local war" and "military conflict" and their typology. Political Management. 2006, no. 4, pp. 124-134. [in Ukr.]
Hryliuk S. Experience in organizing psychological support at the beginning of an anti-terrorist operation. Bulletin of the National University of Defense of Ukraine. 2019, vol. 51, no. 1, pp. 11-16. DOI: 10.33099/2617-6858-2019-51-1-11-16. [inUkr.]
R. Ramchand, Terry L Schell, Benjamin R Karney et al. Disparate prevalence estimates of PTSD among service members who served in Iraq and Afghanistan: possible explanations. J Trauma Stress. 2010, vol. 23, no. 1, pp. 59-68. DOI: 10.1002/jts.20486
Erin Martz. Trauma Rehabilitation After War and Conflict. Community and Individual Perspectives. – New York, Springer, 2010.
Bogomolets O. B., Pinchuk I. Y., Ladik-Brizgalova A. K. Prevalence and structure of post-traumatic mental disorders in combatants. Archives of Psychiatry. 2016, vol. 22, no. 2 (85) , pp. 11-15. [in Ukr.]
E. Kharchenko, O. Osuhovska, A.Vasylyeva Y. Orlovska, T. Sinіtska, A.Chepurna. Сharacteristics of interrelation of posttraumatic stress disorder psychoactive substance use in conditions anti-terorist operation. Archives of Psychiatry. 2015, vol. 22, no. 2 (81), pp. 27- 31. [in Ukr.]
Franz, Molly R., Kaiser, Anica Pless, Phillips, Rebecca J., Lee, Lewina O., et al. Associations of warzone veteran mental health with partner mental health and family functioning: Family Foundations Study. Depression and Anxiety. 2020, vol. 37, no. 11, pp. 1091-4269. DOI: 10.1002/da.23083