Лікування поршень сну, що асоційовані з тривогою, у пацієнтів з розсіяним склерозом
Анотація
Порушення сну (ПС) відіграють значну роль у поглибленні інвалідизації та зниженні якості життя пацієнтів з розсіяним склерозом (РС) поряд з моторними, когнітивними та психоемоційними розладами. Метою нашого дослідження було визначення ефективності терапії порушень сну, асоційованих з тривогою, у хворих на РС та оцінка можливого впливу препарату на вираженість втоми, когнітивних розладів та проявів астенії у обстежених пацієнтів. У дослідженні прийняли участь пацієнти з РС ремітуючо-рецидивуючим та вторинно-прогресуючим типами перебігу (середній вік 43,7 ± 8,9 років; тривалість захворювання 11,3 ± 7,6 років), що мали порушення сну різного ступеня тяжкості, асоційованих з тривогою. Для дослідження були використані наступні шкали: Піттсбурзький опитувальник на визначення індексу якості сну (PSQI), шкала тривоги Гамільтона (HAM-A), Монреальська шкала оцінки когнітивного статусу (MоCA), модифікована шкала впливу втоми (MFIS) та шкала астенічного стану (ШАС). Відповідно до результатів Піттсбурзького опитувальника якості сну, легкі порушення виявлено до лікування у 10% пацієнтів, помірні – у 35%, тяжкі – у 55% хворих. За даними шкали Гамільтона, легку тривожність спостерігали у 30% пацієнтів, помірну – у 25%, тяжку – у 45% пацієнтів до лікування. З метою лікування було застосовано препарат Валео-Дорм Дуо (кризин, мелатонін). Оцінювались динаміка показників якості сну, тривоги, когнітивних розладів, втоми та астенії із використанням відповідних шкал на тлі лікування. У 70% пацієнтів було виявлено достовірне покращення якості сну у вигляді зменшення частоти виражених розладів сну та зниження рівня тривожності до легкого ступеню у 45% та помірного у 55% згідно результатів шкали тривожності Гамільтона. Застосування препарату Валео-Дорм Дуо виявилося ефективним у лікуванні пацієнтів з РС за умови поєднання порушення сну та тривоги, сприяло нормалізації сну та зменшенню проявів тривоги та астенії, а відтак покращувало якість життя хворих.
Завантаження
Посилання
Ghasemi N., Razavi S., Nikzad E. Multiple sclerosis: pathogenesis, symptoms, diagnoses and cell-based therapy. Cell J. 2017, vol. 19, pp. 1–10. DOI: 10.22074/cellj.2016.4867
Urits I., Adamian L., Fiocchi J. et al. Advances in the Understanding and Management of Chronic Pain in Multiple Sclerosis: a Comprehensive Review. Current Pain and Headache Reports. 2019, vol. 23, p.59. DOI:10.1007/s11916-019-0800-2
Braley T.J., Boudreau E.A. Sleep Disorders in Multiple Sclerosis. Curr Neurol Neurosci Rep. 2016, vol. 16(5), p. 50. DOI: 10.1007/s11910-016-0649-2
Viana Pet al.. In MS: chronic insomnia disorder in multiple sclerosis – a Portuguese multicentre study on prevalence, subtypes, associated factors and impact on quality of life. Mult Scler Relat Disord. 2015, vol. 4(5), pp. 477–483. DOI: 10.1016/j.msard.2015.07.010
Hughes, A.J., Dunn, K.M. & Chaffee, T. Sleep Disturbance and Cognitive Dysfunction in Multiple Sclerosis: a Systematic Review. Curr Neurol Neurosci Rep. 2018, vol. 18, 2. DOI:10.1007/s11910-018-0809-7
Ahrberg K., Dresler M., Niedermaier S., Steiger A., Genzel L. The interaction between sleep quality and academic performance. J Psychiatr Res. 2012, vol. 46(12), pp.1618–1622. DOI: 10.1016/j.jpsychires.2012.09.008
Sater R.A., Gudesblatt M., Kresa-Reahl K., Brandes D.W., Sater P.A. The relationship between objective parameters of sleep and measures of fatigue, depression, and cognition in multiple sclerosis. Mult Scler J Exp Transl Clin. 2015. DOI: 10.1177/2055217315577828
Bahmani D.S., Kesselring J, Papadimitriou M., Bansi J., Pühse U., Gerber M., Shaygannejad V. In Patients With Multiple Sclerosis, Both Objective and Subjective Sleep, Depression, Fatigue, and Paresthesia Improved After 3 Weeks of Regular Exercise. Front. Psychiatry. 2019, no. 10, p. 265. DOI:10.3389/fpsyt.2019.00265
Leonavicius R. Peculiarities of sleep problems in multiple sclerosis. Neurol Psychiatry Brain Res . 2015, vol. 21(4), pp. 148–152.
Neau J.P. al.. Sleep disorders and multiple sclerosis: a clinical and polysomnography study. Eur Neurol. 2012, vol. 68(1), pp. 8–15. DOI: 10.1159/000335076
Brass S.D. et al.. The underdiagnosis of sleep disorders in patients with multiple sclerosis. J Clin Sleep Med. 2014, vol. 10(9), pp. 1025–1031. DOI: 10.5664/jcsm.4044
Pokryszko-Dragan A. et al.. Sleep disturbances in patients with multiple sclerosis. Neurol Sci. 2013, vol. 34(8), pp. 1291–1296. DOI: 10.1007/s10072-012-1229-0
Nociti V., Losavio F.A., Gnoni V., Losurdo A., Testani E., Vollono C., Frisullo G., Brunetti V., Mirabella M., Della Marca G. Sleep and fatigue in multiple sclerosis: A questionnaire-based, cross-sectional, cohort study. J Neurol Sci. 2017. Vol. 15(372). p . 387-392. DOI: 10.1016/j.jns.2016.10.040
Kotterba S., Neusser T., Norenberg C., Bussfeld P., Glaser T., Dörner M., Schürks M. Sleep quality, daytime sleepiness, fatigue, and quality of life in patients with multiple sclerosis treated with interferon beta-1b: results from a prospective observational cohort study. BMC Neurol. 2018, vol. 24;18(1), p.123. DOI: 10.1186/s12883-018-1113-5
Vitkova M et al. Factors associated with poor sleep quality in patients with multiple sclerosis differ by disease duration. Disabil Health J. 2014, vol. 7(4), pp. 466–471. DOI: 10.1016/j.dhjo.2014.05.004
Philips T., Rothstein J. D. Oligodendroglia: Metabolic supporters of neurons. The Journal of Clinical Investigation. 2017, vol. 127, pp. 3271–3280. DOI: 10.1172/JCI90610
De Vivo L., Bellesi M. The role of sleep and wakefulness in myelin plasticity. Glia. 2019, vol. 67(11), pp. 2142-2152. DOI: 10.1002/glia.23667
Alhazzani A.A., Alshahrani A., Alqahtani M., Alamri R., Alqahtani R., Alqahtani M., and Alahmarii M. Insomnia among non-depressed multiple sclerosis patients: a cross-sectional study. Egypt J Neurol Psychiatr Neurosurg. 2018, vol. 54(1), p. 17. DOI: 10.1186/s41983-018-0016-0
Thelen JM, Lynch SG, Bruce AS, Hancock LM, Bruce JM. Polypharmacy in multiple sclerosis: relationship with fatigue, perceived cognition, and objective cognitive performance. J Psychosom Res. 2014, vol. 76(5), pp.400–404. DOI: 10.1016/j.jpsychores.2014.02.013
Kopchak O.O. Peculiarities of treating patients with insomnia and anxiety comorbidity: in search for a safe alternative to benzodiazepines. International Neurological Journal. 2019, vol. 4(106), pp. 47-53. DOI: 10.22141/2224-0713.4.106.2019.174051. [in Ukr.]
Polman C.H., Reingold S.C., Banwell B. et al. Diagnostic criteria for multiple sclerosis: 2010 revisions to the McDonald criteria. Annals of Neurology. 2011, vol. 69 (2), pp.292-302. DOI: 10.1002/ana.22366
Kurtzke J.F. Rating neurological impairment in multiple sclerosis: an expanded disability status scale (EDSS). Neurology. 1983, vol. 3, pp.1444-1452. DOI 10.1212/WNL.33.11.1444
Buysse D.J., Reynolds C.F. 3rd, Monk T.H., Berman S.R., Kupfer D.J. The Pittsburgh Sleep Quality Index: a new instrument for psychiatric practice and research. Psychiatry Res. 1989, vol. 28(2), pp.193-213. DOI: 10.1016/0165-1781(89)90047-4
Hamilton M. The assessment of anxiety states by rating. Br J Med Psychol. 1959, vol. 32, pp.50–55
Nasreddine Z.S., Phillips N.A., Bédirian V., et al. The Montreal Cognitive Assessment, MoCA: a brief screening tool for mild cognitive impairment. J Am Geriatr Soc. 2005, vol. 53, pp. 695–699. DOI:10.1111/j.1532-5415.2005.53221
Fisk J. D., Ritvo P.G., Ross L., Haase D.A., Marrie T.J., Schlech W.F. Measuring the functional impact of fatigue: initial validation of the fatigue impact scale. Clinical Infectious Diseases. 1994, vol. 18(Supplement 1), pp. 79-83.
Vansovskaya L.I., Gayda V.K., Gerbachevskiy V.K., et al. Praktikum po eksperemental’noy i prikladnoy psyhologii. Uchebnoye posobiye. Pod red. Krylova A.A., L.: Izdatel’stvo Lenigradskogo universityeta. 1990. 272 p.
Vinnichuk S.M., Kopchak O.O. Rozsiyaniy skleroz: diagnostyka ta likuvannya vtomy. K.: “Naukova dumka”. 2007. 135 p. [in Russ.]
Batista, S., Zivadinov, R., Hoogs, M., Bergsland, N., Heininen-Brown, M., Dwyer, M. G., Benedict, R. H. Basal ganglia, thalamus and neocortical atrophy predicting slowed cognitive processing in multiple sclerosis. Journal of Neurology. 2012, vol. 259(1), pp. 139–146. DOI: 10.1007/s00415-011-6147-1. [in Ukr.]
