Виникнення гострого демієлінізуючого енцефаломієліту на тлі гострої респіраторної вірусної інфекції (клінічне спостереження)

Анотація

У даній статті розглядається розвиток гострого демієлінізуючого енцефаломієліту на тлі перенесеної вірусної інфекції на прикладі клінічного випадку. На підставі огляду літератури відомо, що гострий дисемінований енцефаломіеліт — це імуно-опосередкований монофазний запальний демієлінізуючий розлад білої речовини головного і спинного мозку. Відзначено, що один із запропонованих механізмів патогенезу полягає в тому, що автоантигени мієліну, такі як основний мієліновий білок, протеоліпідний білок і мієліновий олігодендроцитний білок, мають антигенні детермінанти з тими, що інфікують збудник. Антивірусні антитіла або клітинно-опосередкована реакція на схрещування збудника реагують на аутоантигени мієліну, внаслідок чого виникає гострий демієлінізуючий енцефаломієліт. Встановлено, що гострий демієлінізуючий енцефаломієліт може бути пов’язаний із підвищеною проникністю судин та скупченням циркулюючих імунних комплексів чи інших гуморальних факторів, що розвиваються після впливу чужорідного антигену, введеного інфекцією чи вакцинацією. Потім цей процес призводить до інфільтрації стінок судин одноядерними клітинами з подальшим  набряком та періодично крововиливами.

Протягом днів з’являються мікроглія, лімфоцити та фагоцити, що в кінцевому рахунку спричиняє демієлінізацію, можливий гліоз та некроз. Ступінь демієлінізації та наступних гліальних, нейронних змін пояснюють різницю клінічних особливостей та прогнозу захворювання. У клінічному  випадку було продемонстровано появу даного захворювання, яке розвивалось у тісному тимчасовому зв’язку з інфекційним захворюванням. В неврологічному статусі відмічалися позитивні менінгеальні знаки, болючість та обмеженість рухів очних яблук, диплопія при погляді в сторони, зниження конвергенції, горизонтальний ністагм при погляді в сторони, симптоми орального автоматизму, зниження м'язової сили дифузно, сухожильні і периостальні рефлекси з рук S>=D, середньої жвавості; з ніг S>=D, середньої жвавості, тремор кистей. Результати МРТ на додаток до клінічної картини допомогли встановити діагноз. У результаті проведеного лікування було досягнуто одужання зі зникненням  неврологічного дефіциту. Таким чином, даний клінічний випадок доводить що  дисемінований енцефаломієліт протікає по типу гострого захворювання з швидким наростанням симптомів і подальшим їх регресом.