Клініко-нейропсихологічні особливості формування печінкової енцефалопатії
Анотація
Було обстежено 35 пацієнтів з печінковою енцефалопатією різних стадій на тлі хронічного гепатиту в віці 45,2 ± 5,8 років. Комплекс обстеження включав неврологічне, психометричне (тест зв'язку чисел, тест число-символ SDMT, таблиці Шульте, Монреальська шкала оцінки пізнавальних функцій, шкала HADS) і інструментальне (ЕЕГ та МРТ головного мозку) дослідження. Отримані данні довели, що ранніми клінічними проявами ПЕ є когнітивні порушення, порушення сну (початкові прояви порушення свідомості), емоційні розлади (астенічний синдром, підвищення рівню тривожності) і порушення дрібної моторики (зміна почерку, тонкої координації). Психометричне тестування дозволило встановити, що маркерами латентної стадії печінкової енцефалопатії є збільшення часу виконання тестів на концентрацію уваги (тест зв'язку чисел), зниження швидкості когнітивних процесів й порушення візуальної короткочасної пам'яті (тест SDMT), утруднення відстроченого відтворення інформації, а також порушення дрібної моторики (зміна почерку). Порушення біоелектричної активності головного мозку характеризувалося уповільненням частоти альфа-ритму, збільшенням індексу повільно хвильової активності, згладженими зональними відмінностями, реєстрацією гіперсинхронних альфа-хвиль або трьохфазних хвиль, які визначалися вже на ранніх стадіях захворювання. При зіставленні даних психометричного тестування і результатів нейровізуалізації було відзначено, визначені когнітивні розлади, в тому числі і на латентної стадії ПЕ, супроводжувалися появою ознак гіпотрофії кори лобових і тім'яних часток й ураженням структур підкіркової області. Подальше прогресування ПЕ супроводжувалося посиленням когнітивних, емоційних, моторних і диссомнічних порушень, що підтверджувалося результатами психометричного тестування, а також співпадало із посиленням порушень функціонального й морфологічного стану головного мозку за даними нейрофізіологічного й нейровізуалізаційного обстеження.
Завантаження
Посилання
Radchenko V.G., Radchenko O.N. Hepatic encephalopathy. Toolkit for general practitioners, gastroenterologists, infectious disease specialists. - St. Petersburg, 2003 .- 20 p. [In Russ.]
Nikonov E.L. Hepatic encephalopathy / E.L. Nikonov, V.A. Aksenov // Evidence-based gastroenterology. – 2017. – No. 6 (4). – S. 25-31. [In Russ.]
Vilstrup H. Hepatic Encephalopathy in Chronic Liver Disease: 2014 Practice Guideline by the American Association for the Study of Liver Diseases and the European Association for the Study of the Liver / H. Vilstrup, A. Amodio, J. Bajaj et al. // Hepatology. – 2014. – Vol. 60(2). – P. 715-735. https://doi.org/10.1002/hep.27210
Blei A.T. Pathophysiology of cerebral edema in fulminant hepatic failure / A.T. Blei, F.S. Larsen // J Hepatol. – 1999. – № 31(4). – Р. 771-776. https://doi.org/10.1016/s0168-8278(99)80361-4
Jover R. Brain edema and inflammatory activation in bile duct ligated rats with diet-induced hyperammonemia: a model of hepatic encephalopathy in cirrhosis / R. Jover, R. Rodrigo, V. Felipo et al. // Hepatology. – 2006. – Vol. 43(6). – P. 1257-1266. https://doi.org/10.1002/hep.21180
Donovan J.P. Cerebral oedema and increased intracranial pressure in chronic liver disease / J.P. Donovan, D.F. Schafer, B.W Jr Shaw, M.F. Sorrell // Lancet. – 1998. – Vol. 351(9104). – P. 719-721. https://doi.org/10.1016/s0140-6736(97)07373-x
Ferenci P. Pathogenesis of hepatic encephalopathy / P. Ferenci // Gastroenterol Rep (Oxf). – 2017. – Vol. 5(2). – P. 138-147. https://doi.org/10.1039/gastro/gox013
Aldridge D.R. Pathogenesis of hepatic encephalopathy: role of ammonia and systemic inflammation / D.R. Aldridge, E.J. Tranah, D.L. Shawcross // J Clin Exp Hepatol. – 2015. – Vol. 5. – P. S7-S20. https://doi.org/10.1016/j.jceh.2014.06.004
D’Amico G. Survival and prognostic indicators in compensated and decompensated cirrhosis / G. D’Amico, A. Morabito, L. Pagliaro, E. Marubini // Dig Dis Sci. – 1986. – Vol. 31(5). – P. 468-475. https://doi.org/10.1007/bf01320309
Wijdicks E.F. Hepatic encephalopathy / E.F. Wijdicks // N Engl J Med. – 2016. – Vol. 375(17). – P. 1660-1670. https://doi.org/10.1056/nejmra1600561
Fischer J.E. False neurotransmitters and hepatic failure / J.E. Fischer, R.J. Baldessarini // Lancet. – 1971. – Vol. 298(7715). – P. 75-80. https://doi.org/10.1016/s0140-6736(71)92048-4
Zimmerman Ya.S. Hepatic encephalopathy: definition, etiology, pathogenesis factors, clinic, diagnostic and treatment methods / Ya.S. Zimmerman // Clinical Hepatology. - 2017. - No. 2. - P. 68-73. Schafer D.F. Hepatic encephalopathy and the gamma-aminobutyric-acid neurotransmitter system / D.F. Schafer, E.A. Jones // Lancet. – 1982. – Vol. 319(8262). – P. 18-20. https://doi.org/10.1016/s0140-6736(82)92559-4
Stewart С.A. Hepatic encephalopathy diagnosis and management / С.A. Stewart, К.V.N. Menon, P.S. Kamath // Neurological Therapeutics Principles and Practice, Second ed. Ed. by Noseworthy JH. – 2006. – Vol. 2(119). – P. 1432-1440.
Ferenci P. Hepatic encephalopathy — definition, nomenclature, diagnosis, and quantification: final report of the working party at the 11th World Congresses of Gastroenterology, Vienna, 1998. / P. Ferenci, A. Lockwood, К. Mullen // Hepatology. – 2002. – Vol. 35(3). – P. 716-721. https://doi.org/10.1053/jhep.2002.31250
Gerber T. Hepatic encephalopathy in liver cirrhosis: pathogenesis, diagnosis and management / T. Gerber, H. Schomerus // Drugs. – 2000. – Vol. 60(6). – P. 1353-1370.
Hassan E.A. Minimal hepatic encephalopathy in patients with liver cirrhosis: Magnetic resonance spectroscopic brain findings versus neuropsychological changes / E.A. Hassan, El. Abel, A.S. Rehim et al. // Arab J Gastroenterol. – 2014. – Vol. 15(3-4). – P. 108-113. https://doi.org/10.1016/j.ajg.2014.09.003
Smith A. Symbol Digit Modalities Test (SDMT) / A. Smith // Neuropsychological Assesment. – 3th ed. / Ed. By M. Lezak. – New York: Oxford University Press, 1982. – P. 379-381.
Zenkov L.R. Clinical electroencephalography (with elements of epileptology). - M .: MEDpress-inform, 2001. P. 26-28. [In Russ.]
