Постінсультний біль

  • Тетяна Миколаївна Муратова Одеський національний медичний університет https://orcid.org/0000-0001-9443-590X
  • Деніс Миколайович Храмцов Одеський національний медичний університет https://orcid.org/0000-0002-5289-5542
  • Олександр Миколайович Стоянов Одеський національний медичний університет https://orcid.org/0000-0002-3375-0452
  • Юрій Миколайович Ворохта Одеський національний медичний університе https://orcid.org/0000-0002-8390-4261
  • Ірина Вікторівна Добуш Одеський національний медичний університет https://orcid.org/0000-0002-5886-5870
  • Марія Сергіївна Вікаренко Одеський національний медичний університет https://orcid.org/0000-0002-8238-6802
  • Галина Геннадіївна Козлова Одеський національний медичний університет https://orcid.org/0000-0002-0796-2574
  • Вероніка Андріївна Назарян Одеський національний медичний університет https://orcid.org/0000-0002-6342-1684
  • Сергій Анатоліович Котов Одеський національний медичний університет https://orcid.org/0000-0001-9608-8008
Ключові слова: гостре порушення мозкового кровообігу, постінсультний біль, діагностика, лікування, клінічна епідеміологія

Анотація

Метою дослідження була оцінка поширеності постінсультного болю та ефективності його діагностики та лікування в умовах університетської клініки.

Дослідження виконане на базі інсультної служьи неврологічного відділення Центру реконструктивної та відновної медицини (університетська клініка) Одеського національного медичного університету впродовж 2016-2018 рр. Обстежено 239 пацієнтів з ГПМК, в тому числі 217 – за ішемічним типом, та 22 – за геморагічним. Оцінка інтенсивності болю проводилася за допомогою 10-бальної візуально-аналогової шкали. З дослідження виключалися хворі з тяжким інсультом (NIHSS>15 балів) та порушеннями свідомості (ШКГ<15 балів) – всього 102 пацієнти, пацієнти з синдромом Герстмана (1 особа). Таким чином загальна вибірка для аналізу склала 138 хворих, серед яких переважали чоловіки (54,3%). У хворих з сенсорною афазією спілкування відбувалося за допомогою друкованих інструкцій та сигнальних карток. Термін катамнестичного спостереження склав 6 місяців, контрольні візити проводилися на 3-му та 6-му місяці після маніфестації симптомів.

Показано, що частота постінсультного больового синдрому складає 55,8% від загальної чисельності хворих на ГПМК. Найбільш часто реєструється біль в плечовому суглобі паретичної кінцівки обумовлений підвивихом головки плечової кісти, який реєструється у 28,3% пацієнтів з ПБС під час перебування в стаціонарі та у 20,3% – впродовж перших тижнів після виписки. Частота ПБС центрального генезу складає 31,1%. Синдром комплексного регіонального болю виникає у 4,4% пацієнтів, болю, пов’язаного із спастичністю – у  13,0%. Застосування візуально-аналогових шкал дозволяє діагностувати синдром постінсультного болю у пацієнтів що є притомими та не мають вираженого когнітивного дефіциту. При застосуванні комплексного лікування больового синдрому задовільний клінічний ефект досягається в усіх пацієнтів, найкраща відповідь на лікування була у хворих з болем в плечовому суглобі паретичної кінцівки обумовленим підвивихом головки плечової кістки.

Завантаження

##plugins.generic.usageStats.noStats##

Посилання

Pain and increased muscle tone after a stroke as factors in reducing the rehabilitation potential. multidisciplinary approach to patient management / Amanova E.O., Kovalchuk V.V., Minnullin T.I., Khaibullin T.N. // Science and healthcare. 2016. No. 6. S. 111-122. [Rus]

Kostenko E.V. Post-stroke pain syndromes: clinical aspects, diagnostic criteria, features of therapy and rehabilitation measures / Kostenko E.V. // Medical council. 2017. No 17. S. 63-71. [Rus]

Sitnova M.A. Post-stroke pain in the shoulder: pathogenesis, treatment principles / Sitnova MA, Esin O.R., Esin R.G. // Practical medicine. 2014. No. 2 (78). S. 48-51. [Rus]

Akyuz G, Kuru P. Systematic Review of Central Post Stroke Pain: What Is Happening in the Central Nervous System? Am J Phys Med Rehabil. 2016 Aug;95(8):618-27.

Bair MJ, Robinson RL, Katon W, Kroenke K: Depression and pain comorbidity: a literature review. Arch Intern Med 2014; 163: 2433–2445.

Choi-Kwon S, Choi SH, Suh M, Choi S, Cho KH, Nah HW, Song H, Kim JS. Musculoskeletal and central pain at 1 year post-stroke: associated factors and impact on quality of life. Acta Neurol Scand. 2017 Apr;135(4):419-425.

Darrigrand B, Dutheil S, Michelet V, Rereau S, Rousseaux M, Mazaux JM. Communication impairment and activity limitation in stroke patients with severe aphasia. Disabil Rehabil. 2011;33(13-14):1169-78

Delpont B, Blanc C, Osseby GV, Hervieu-Bègue M, Giroud M, Béjot Y. Pain after stroke: A review. Rev Neurol (Paris). 2018 Dec;174(10):671-674.

Harrison RA, Field TS. Post stroke pain: identification, assessment, and therapy. Cerebrovasc Dis. 2015;39(3-4):190-201.

Kim JS. Pharmacological management of central post-stroke pain: a practical guide. CNS Drugs. 2014 Sep;28(9):787-97.

Luts V.V Stroke and shoulder pain / Luts V.V., Oros M.M. // Международный неврологический журнал. 2014. № 6 (68). С. 47-51.

Moriarty O, McGuire BE, Finn DP: The effect of pain on cognitive function: a review of clinical and preclinical research. Prog Neurobiol 2011; 93: 385–404.

Nadler M, Pauls M. Shoulder orthoses for the prevention and reduction of hemiplegic shoulder pain and subluxation: systematic review. Clin Rehabil. 2017 Apr;31(4):444-453

Paolucci S, Iosa M, Toni D, Barbanti P, Bovi P, Cavallini A, Candeloro E, Mancini A, Mancuso M, Monaco S, Pieroni A, Recchia S, Sessa M, Strambo D, Tinazzi M, Cruccu G, Truini A; Neuropathic pain special interest group of the Italian Neurological Society. Prevalence and Time Course of Post-Stroke Pain: A Multicenter Prospective Hospital-Based Study. Pain Med. 2016 May;17(5):924-30.

Şahin-Onat Ş, Ünsal-Delialioğlu S, Kulaklı F, Özel S. The effects of central post-stroke pain on quality of life and depression in patients with stroke. J Phys Ther Sci. 2016 Jan;28(1):96-101

Singer J, Conigliaro A, Spina E, Law SW, Levine SR. Central poststroke pain: A systematic review. Int J Stroke. 2017 Jun;12(4):343-355.

Treister AK, Hatch MN, Cramer SC, Chang EY. Demystifying Poststroke Pain: From Etiology to Treatment. PM R. 2017 Jan;9(1):63-75.

Vartiainen N, Perchet C, Magnin M, Creac'h C, Convers P, Nighoghossian N, Mauguière F, Peyron R, Garcia-Larrea L. Thalamic pain: anatomical and physiological indices of prediction. Brain. 2016 Mar;139(Pt 3):708-22.

Опубліковано
2019-11-06
Як цитувати
Муратова, Т. М., Храмцов, Д. М., Стоянов, О. М., Ворохта, Ю. М., Добуш, І. В., Вікаренко, М. С., Козлова, Г. Г., Назарян, В. А., & Котов, С. А. (2019). Постінсультний біль. Психіатрія, неврологія та медична психологія, (11). https://doi.org/10.26565/2312-5675-2019-11-06
Номер
Розділ
Неврологія