Клініко-психопатологічні та динамічні особливості соціально-дезадаптаційного післябойового синдрому у військовослужбовців України у сучасних реаліях
Анотація
Метою дослідження стало встановлення клінічних особливостей соціально-дезадаптаційного післябойового синдрому як одного з психопатологічних станів, асоційова- них з участю у бойових діях. Задля реалізації поставленої мети, було обстежено 482 військовослужбовців України, які брали участь в АТО/ООС та звернулися за психіатричною допомогою. У рамках дослідження використовували клініко-анамнестичний, клініко-психопатологічний, психодіагностичний, катамнестичний, статистичні методи дослідження. В процесі дослідження було встановлено, що 15% військовослужбовців об’єднувала наявність певної групи симптомів, які за їх клініко-психопатологічним континуумом та етіо-динамічними особливостями стало можливим об’єднати в єдиний синдром, який отримав назву «соціально-дезадаптаційний післябойовий синдром». При даному синдромі превалюють експлозивність, лабільність емоцій та настрою, дисфоричність, емоційне напруження, конфліктність, неконформність, егоцентризм, підвищене відчуття справедливості, які виникали через деякий час після повернення комбатанта з зони бойових дій. Дослідження встановило, що за своїм дебютом даний синдром можна було б віднести до групи розладів відстроченої реакції на стрес, втім, це не дозволяє встановити той факт, що основним етіологічним чинником патологічного стану є дезадаптація у соціальному середовищі, яка викликана відчуженим та дисгармонійним сприйняттям цивільного побуту та асоційованого з ним інформаційного простору особою, яка стикнулася з реаліями бойової обстановки та виробила адаптаційні механізми до неї. Ще одним етіологічним компонентом даного синдрому є збережене, після перебування в зоні бойових дій, емоційне напруження, яке впливає на сприйняття оточення. Не останньою етіологічною складовою соціально-дезадаптаційного післябойового синдрому є інформаційний компонент «гібридної війни» та його наслідки, відображені у вербально-поведінкових практиках цивільного населення. Нівелювання соціально-дезадаптаційного післябойового синдрому відбувалося самостійно, одразу при поверненні до зони бойових дій або, у разі тривалого часу перебування у цивільному середовищі, вкрай повільно та за умов лікування. Виділення та встановлення клінічних особливостей соціально-дезадаптаційного післябойового синдрому дозволяє розширити уявлення про психопатологічні стани з групи бойової психічної травми; втім, даний психопатологічний стан потребує подальшого аналізу та дослідження.
Завантаження
Посилання
Богомолець О. В. Поширеність та структура посттравматичних психічних порушень в учасників бойових дій / О. В. Богомолець / Національна програма охорони психічного здоров’я. Важливі кроки на шляху перетворення. – Київ, Нейроньюс, 2017. – С.105–112.
Михайлов Б. В. Медико-психологічна реабілітація учасників АТО в санаторно-курортній мереж (клінічна настанова). – Київ-Харків, 2015 – 72 с.
Shen Y. C. Time-varying associations of suicide with deployments, mental health conditions, and stressful life events among current and former US military personnel: a retrospective multivariate analysis / Y. C. Shen, J. M. Cunha, T. V. Williams // Lancet Psychiatry. – 2016. – №3(11).– Р.1039-1048.
Trautmann S. Prevalence and severity of mental disorders in military personnel: a standardised comparison with civilians / S. Trautmann, L. Goodwin, M. Höfler, F. Jacobi, J. Strehle, P. Zimmermann, H. U. Wittchen // Epidemiol. Psychiatr. Sci. – 2017. – №26(2). – Р.199–208.
Andreasen N. C. Posttraumatic stress disorder: a history and a critique // Annals of the New York Academy of Sciences. – 2010. – №1208. – Р. 67–71.
Andreasen N. C. Brave New Brain: Conquering Mental Illness in the Era of the Genome. New York: Oxford University Press. 2004. – 386 p.
Combat and Operational Stress Control Manual for Leaders and Soldiers. Field Manual No. 6-22.5. Headquarters, Department of the Army, Washington, DC, 2009. – 100 p.
Горбулін В. «Гібридна війна» як ключовий інструмент російської геостратегії реваншу / В. Горбулін // Дзеркало тижня – Україна. – 2015. – №2. – С. 3.
Марута Н. О. Інформаційно-психологічна війна як новий виклик сучасності: стан проблеми та напрямки її подолання / Н. О. Марута, М. В. Маркова // Український вісник психоневрології. – 2015. – Т. 23, вип. 3. – С. 21–28.
Данілевська Н. В. Сучасні особливості посттравматичного стресового розладу у військовослужбовців ЗСУ / Н. В. Данілевська // Медицинская психология. – 2018. – №3 – С. 64–66.
Матяш М. М. Український синдром: особливості посттравматичного стресового розладу в учасників антитерористичної операції / М. М. Матяш, Л. І. Худенко // Український медичний часопис. – 2014 . – № 6 (104). – С. 124–127.
Стаднік І. В. Психологічні особливості переживання посттравматичного стресового розладу (ПТСР) учасниками зони антитерористичної операції (АТО) / І. В. Стаднік, М. І. Мушкевич // Збірник наукових праць РДГУ. – 2015. – Вип. 4. – С. 244–248.
