РЕВНОЩІ ЯК ПСИХОЛОГІЧНИЙ ТА ПСИХОПАТОЛОГІЧНИЙ ФЕНОМЕН
Анотація
Задля встановлення взаємозв'язку між ревнощами як особистісної риси та акцентуаціями чи аномаліями характеру (особливо при таких його типах, як застряваючі, збудливі, емотивні, демонстративні), а також вивчення впливу на ревнощі інших особливостей особистості – наприклад, високої емоційної збудливості і агресивності, а також егоцентризму, ситуативної тривожності та ін. було досліджено 30 осіб (18 жінок та 12 чоловіків) у віці від 21 до 49 років. В ході дослідження вирішувалися наступні завдання: - підбір діагностичних методик; - проведення діагностичної бесіди/клініко-психологічного дослідження з метою збору необхідної інформації про умови і ситуації в житті досліджуваних осіб; - проведення експериментально-психологічних досліджень, спрямованих на виявлення ревнощів (згідно з авторським опитувальником); - визначення типу акцентуації характеру (методика Леонгарда-Шмішека); - визначення показника агресивності (тест Басса-Даркі); - визначення рівня особистісної тривожності (методика Спілбергера-Ханіна); - обробка та інтерпретація результатів дослідження.
На думку авторів, темі ревнощів у психологічних дослідженнях не надається того значення, якого вона заслуговує, бо ревнощі можуть провокувати однойменні невротичні, психопатичні реакції і розвитки, а також ставати джерелом надцінних ідей і марення ревнощів. Не можна ігнорувати і семантичне значення слова «ревнощі». У роботі, окрім клініко-психологічного методу дослідження, трьох тестів (Леонгарда– Шмішека, Басса–Даркі, Спілбергера–Ханіна), було застосовано авторський опитувальник для виявлення ревнощів. Згідно проведених досліджень, в основі ревнощів лежать акцентуйований характер і розлад особистості, а зовнішні чинники сприяють її виявленню. Було з’ясовано, що до ревнивих невротичних реакцій схильні акцентуйовані особистості, а до надцінних ідей ревнощів – патологічні (особистості, які застряють/параноїдні, збудливі, емотивні, екзальтовані і демонстративні, а також змішані типи)
Завантаження
Посилання
Даль Вл. Толковый словарь великого русского языка / Вл. Даль. – М.: Госиздат, 1955. – Т. 4. – 684 с.
Ожегов С. И. Толковый словарь русского языка / С. И. Ожегов. – М., 1961. – 916 с.
Леонгард К. Акцентуированные личности / К. Леонгард.; пер. с нем. – К.: Вища школа, 1981. – 392 с.
Снежневский А. В. Психический диагноз / А. В. Снежневский // Справочник по психиатрии. – М.: Медицина, 1974. – С. 3.
Зейгарник Б. В. Патопсихология / Б. В. Зейгарник. – М.: МГУ, 1989. – 287 с.
Простомолотов В. Ф. Пограничная психиатрия / В. Ф. Простомолотов. – Изд. 3-е дополн. – 2016. – 456 с.
Батаршев А. В. Диагностика пограничных психических расстройств личности / А. В. Батаршев. – М., 2000. – 320 с.
Ганнушкин П. Б. Избранные труды; под ред. О. В. Кербикова. / П. Б. Ганнушкин. – М.: Медицина, 1964. – 292 с.