Митець: особистісне – суспільне – вічне (інтерпретаційне поле «Щоденника» В. Винниченка)
DOI:
https://doi.org/10.26565/2227-1864-2019-81-06Ключові слова:
Винниченко, феномен митця, щоденник, процес творчості, художня проекціяАнотація
У статті зроблено спробу проаналізувати щоденникові записи В. Винниченка 1911—1925 років як особливе інтерпретаційне поле для вивчення естетики світобачення митця, його творчих інтенцій.
Текст щоденника систематизовано з огляду на відповідний матеріал: роздуми митця про природу творчості як особливий спосіб осягнення світу й людини в ньому; творчість як вияв специфічної психічної організації людини; творчість як можливість самовияву в діаді теперішнє/майбутнє тощо. Також у розвідці йшлося про ступінь кореляції умов і можливостей творити, що для В. Винниченка-політика було важливо з огляду на історичний час кардинальних змін початку XX століття в Україні.
Власне мистецьку проблематику, репрезентовану в щоденнику, в пропонованій студії розглянуто в естетичному контексті літературного процесу межі XIX—XX століть, коли в ньому відбувалися кардинальні зрушення під впливом інтерпретаційних змін картини світу в філософії, культурі загалом.
Крім того, було звернено увагу на поняття «творчий акт» і його розуміння В. Винниченком як стадіального явища: задум, етапи його реалізації, роль інтуїції, вигадки, фантазії в творенні другої реальності. Подано й прокоментовано авторську інтерпретацію феномену митця з урахуванням взаємодії понять «обдарованість», «талант», «геніальність».
Зроблено акцент на щоденникових роздумах В. Винниченка про новітні тенденції в українській літературі початку XX століття: гомоцентризація, модернізм як художня система, оновлення жанрової та поетикальної парадигми. Разом узяте це уможливило глибше й переконливіше осягнення творчої лабораторії митця.
Щоденниковий матеріал спроектовано на художню творчість В. Винниченка – п’єсу «Чорна Пантера і Білий Медвідь» через їхню смислову близькість: процес творчості, психологічні, естетичні домінанти творення, символіка, дослідження єства митця.
Обґрунтовано перспективність запропонованого напряму вивчення мнемологічного й літературного матеріалу з огляду на можливість використання інтердисциплінарної методики осягнення естетичних явищ.
Посилання
Varlamova E. P., Stepanov S. Yu. Psihologiya tvorcheskoy unikalnosti cheloveka (refleksivno-gumanisticheskiy podhod). 2-e izd., pererab. i dop. Moskva: Institut psihologii RAN, 2002. 253 s.
Velykyi tlumachnyi slovnyk suchasnoi ukrainskoi movy: 250 000 sliv i slovospoluchen/uklad. i hol. red. V. T. Busel; Kyiv; Irpin: VTF «Perun», 2005. 1728 s.
Vynnychenko V. Shchodennyk/red., vst. st. i prymit. H. Kostiuka. Edmonton; Niu-York: Vyd-vo Kanad. in-tu Ukr. Studii, 1980. T. 1. 1911—1920. 499 s.
Vynnychenko V. Shchodennyk/za red. H. Kostiuka; uporiad. i prymit. O. Motylia. Edmonton; Niu-york: Vyd-vo Kanad. in-tu Ukr. Studii, 1983. T. 2. 1921—1925. 700 s.
Volodymyr Vynnychenko. Vybrani piesy/uporiad.: M. H. Zhulynskyi, V. A. Burbela; avt. vst. st. M. H. Zhulynskyi. Kyiv: Mystetstvo, 1991. 605 s.
Horalskyi A. Teoriia tvorchosti: per. z pol. O. Hirnoho. Lviv: Kameniar, 2002. 144 s.
Istoriia psykholohii XX stolittia: navchalnyi posibnyk. Vyd. 3-tie/ V. A. Romenets, I. P. Manokha; vst. st. V. O. Tatenka, T. M. Tytarenko. Kyiv: Lybid, 2017. 1056 s.
Moroz L. «Sto rivnotsinnykh pravd»: Paradoksy dramaturhii V. Vynnychenka/ vidp. red. P. M. Fedchenko. Kyiv: In-ut lit. im. T. H. Shevchenka NAN Ukrainy, 1994. 208 s.
Pikhmanets R. V. Psykholohiia khudozhnoi tvorchosti (teoretychni ta metodolohichni aspekty). Kyiv: Nauk. dumka, 1991. 164 s.
Ponomarev Ya. A. Psihologiya tvorchestva. Moskva: Nauka, 1976. 303 s.
Rollo M. Muzhestvo tvorit: ocherk psihologii tvorchestva: per. s angl. Moskva: In-ut obschegumanit. issled., 2008. 156 s.
