Професійна компетентність викладачів у закладах післядипломної освіти

Анотація

У зв’язку з набуттям актуальності компетентнісного підходу в навчанні, виникла потреба в перегляді та оновленні переліку компетентностей викладачів закладів післядипломної освіти. У статті аналізуються різні визначення понять «компетентність» та «компетенції». На їх основі дано визначення компетентності як ступеня володіння компетенціями, або однією компетенцією, що є об′єктивізацію професіоналізму. Компетенції визначено як динамічну комбінацію когнітивних та метакогнітивних навичок, демонстрацію знання й розуміння, міжперсональні та практичні навички та етичні цінності. Схарактеризовано знаннєву, операційно-технологічну, ціннісно-мотиваційну сторони діяльності викладача, що і включає компетентність. Дано короткий аналіз досвіду закордонних систем освіти щодо розробки ключових компетенцій. Окреслено ключові (базові) компетентності викладача без педагогічної освіти, який поєднує викладання у закладі післядипломної освіти з роботою лікаря: соціокультурну, правову, оздоровчу, соціально-психологічну, інформаційно-комунікативну, професійно-фахову. Запропоновано додати до цього переліку інформаційну, самоосвітню, творчу компетентності, коротко проаналізовано їх зміст. У статті наголошується на тому, що стратегічною умовою впровадження компетентнісного підходу в систему післядипломної медичної освіти є створення таких організаційно-педагогічних умов, які сприяли б максимальному розвитку здатності викладача оперувати знаннями, бути готовим змінюватись і адаптуватися до нових потреб суспільства, оперувати й управляти інформацією, творчо використовувати здобуті знання, уміти працювати з колегами, прислухатися до їхньої думки, критично оцінювати досягнуте, прагнути до самореалізації творчого потенціалу. Для розвитку ключових компетентностей викладача в системі післядипломної медичної освіти набувають актуальності активні та інтерактивні методи: тренінги, навчальні групові дискусії, диспути, діалоги, новітні технології, ділові ігри, програмоване навчання. Впровадження компетентнісного підходу дасть змогу удосконалювати у викладачів якості, необхідні для реалізації професійної діяльності; уніфікувати результати післядипломної освіти, які можуть бути інтерпретовані та враховані в будь-якому закладі охорони здоров’я будь-якої країни.