Розвиток soft skills в учнів загальноосвітніх шкіл у процесі позакласної роботи через вирішення математичних задач у форматі гри
DOI:
https://doi.org/10.26565/2074-8167-2020-47-03Ключові слова:
м’які навички, школярі, математичні дисципліни, позакласна робота, дидактична граАнотація
Актуальність зазначеної проблеми визначається необхідністю розвитку у сучасної молоді м’яких навичок (Soft Skills), до складу яких віднесено комунікацію, роботу у команді, лідерство, логічне мислення, креативність, емоційний інтелект, тайм-менеджмент тощо. Їх формування у загальноосвітній середній школі уможливлюється через вирішення математичних задач у форматі гри у процесі позаурочної діяльності. Для підтвердження зазначеного положення було проведено дослідження з використанням наступних методів: узагальнення, аналізу й систематизації психолого-педагогічних джерел з зазначеної теми; анкетування (респонденти - 32 учня 9 класу); педагогічної бесіди; прогнозування. Аналіз результатів дослідження дозволив зазначити, що найбільш пріоритетними для школярів м’якими навичками, які вони застосовують у процесі життєдіяльності, стали комунікація, логічне мислення та тайм-менеджмент. Серед найбільш затребуваних м’яких навичок під час проведення уроків з вивчення математики респонденти зробили акцент на логічному мисленні, тайм-менеджменті, емоційному інтелекті. До числа найбільш вагомих м’яких навичок, що є необхідними для здійснення позаурочної діяльності, здобувачами середньої освіти було віднесено комунікацію, навички взаємодії /роботи у команді, креативне мислення, лідерство, емоційний інтелект. Серед задіяних м’яких навичок у процесі проведеного виховного заходу з математики у формі гри респонденти вказали на роботу у команді, комунікацію, логічне та креативне мислення, тайм-менеджмент, емоційний інтелект, лідерство. До числа педагогічних форм, за допомогою яких відбувається процес формування м’яких навичок в освітньому процесі саме при вивченні математичних дисциплін більшість школярів віднесли: клуб веселих та кмітливих, вікторини з предмету, брейн-ринги. Процес розвитку м’яких навичок поза школою учні пов’язують з використанням онлайн ігор, участі в роботі гуртків в різних освітніх установах, відвідуванні тренувань і розмовних клубів. Перспективи подальших досліджень у цьому напрямку вбачаємо у визначенні напрямів формування зазначених навичок у школярів в системі урочної діяльності в умовах он-лайн освіти.
Посилання
Babenko, A. (2017). Realizatsiya vnutripredmetnyih svyazey kursa matematiki pri izuchenii elementov kombinatoriki v shkole. [Implementation of intra-subject connections of the mathematics course when studying the elements of combinatorics at school], Vestnik Kostromskogo gosudarstvennogo universiteta.4(23),125-128 (In Ukraine).
Bavrin, I. (2016). Matematicheskaya obrabotka informatsii: Uchebnik dlya studentov vseh profiley napravleniya «Pedagogicheskoe obrazovanie» [Mathematical processing of information: A textbook for students of all profiles of the direction 'Pedagogical education']. Moscow, Prometey (in Russian).
Berseneva, O.V. (2017). Formirovanie gotovnosti buduschih uchiteley matematiki k organizatsii issledovatelskoy deyatelnosti shkolnikov v usloviyah binarnogo obucheniya matematike [Formation of the readiness of future mathematics teachers to organize research activities of schoolchildren in the context of binary teaching in mathematics ] (Candidate’s thesis). Krasnoyarsk, Russia (in Russian).
Vasileva, M.A. (2014). Professionalno-prikladnaya napravlennost obucheniya matematike kak sredstvo formirovaniya matematicheskoy kompetentnosti [Professionally applied orientation of teaching mathematics as a means of forming mathematical competence] (Abstract of candidate’s thesis). Saransk, Russia (in Russian).
Gasharov, N. & Kasumova, B. (2010). Divergentnyie zadachi v nachalnom kurse matematiki [Divergent problems in an elementary mathematics course]. Mahachkala, DGPU (in Russian).
Gusev, V. (2003). Psihologo-pedagogicheskie osnovyi obucheniya matematike [Psychological and pedagogical foundations of teaching mathematics]. Moscow, Akademiya (in Russian).
Dalinger, V. (2005). Poiskovo-issledovatelskaya deyatelnost uchaschihsya po matematike[Search and research activities of students in mathematics]. Omsk, OmGPU (in Russian).
Egupova, M. (2015). Prakticheskie prilozheniya matematiki v shkole [Practical applications of mathematics in school]. Moscow, Prometey (in Russian).
Episheva, O. (2003). Tehnologiya obucheniya matematike na osnove deyatelnostnogo podhoda [Technology of teaching mathematics based on the activity approach]. Moscow, Prosveschenie (in Russian).
Zhornik, O. (2000). Vikoristannya didaktichnih Igor u navchanni [ Using didactic games in teaching]. Ridna shkola.4. 63-64 (in Ukranian).
Zhornik, O. (2000). Formuvannya piznavalnoyi aktivnosti uchniv u protsesi spilnoyi igrovoYi dIyalnosti [Formation of cognitive activity of students in the process of joint play activities] Ridna shkola.1. 27-28 (in Ukranian).
Zhukova, O. (2006). Dydaktychna hra yak metod aktyvizatsii y optymizatsii navchannia. [ Didactic game as a method of activating and optimizing learning.]. In V. Evdokimov & O. Mikityuk (Ed.) Zasoby navchalnoi ta naukovo-doslidnoi roboty [Means of educational and research work], (Iss.24, part 1, pp. 67-76). Kharkiv: Kharkiv National Pedagogical University named after GS Skovoroda (in Ukranian).
Zhukova, O. (2015). Pisliaihrova refleksiia yak vyd zvorotnoho zviazku pid chas provedennia zaniat z vykorystanniam ihrovykh tekhnolohii. [Post-game reflection as a type of feedback during classes using game technologies]. Suchasni informatsiini tekhnolohii ta innovatsiini metodyky navchannia v pidhotovtsi fakhivtsiv: metodolohiia, teoriia, dosvid, problemy` (Iss. 43, pp. 249-254). Kyiv – Vinnytsia: Planer (in Ukranian).
Kerova, G. (2010). Nestandartnyie zadachi po matematike: 1-4 klassyi [Non-standard problems in mathematics: grades 1-4]. Moscow, VAKO (in Russian)
Kostrova, Yu.S. (2012). Formirovanie intellektualnoy kompetentnosti studentov posredstvom ispolzovaniya metoda proektov v protsesse izucheniya matematiki v negumanitarnom vuze [Formation of intellectual competence of students through the use of the project method in the process of studying mathematics in a non-humanitarian university] (Candidate’s thesis). Ryazan, Russia (in Russian).
Krotyuk, V., Schokina, N. & Yandola, K. (2019). Pedahohichni tekhnolohii ta metody navchannia u skhemakh i tablytsiakh [Pedagogical technologies and teaching methods in diagrams and tables]. Kharkiv, Hnups: Kolegium (in Ukranian).
Kuzmenko, O.I. (2010). Matematicheskie zadachi kak sredstvo formirovaniya professionalnoy kompetentnosti studentov agronomicheskih spetsialnostey vyisshih uchebnyih zavedeniy [Mathematical problems as a means of forming the professional competence of students of agronomic specialties of higher educational institutions] (Candidate’s thesis). Omsk, Russia (in Russian).
Lebedeva, S. & Pilipenko, V. (2005). Starinnyie zanimatelnyie zadachi na urokah matematiki[Ancient entertaining problems in math lessons], Uchitel – uchenik: problemyi, poiski, nahodki, (Iss. 4,pp.64-67). Saratov: Nauchnaya kniga (in Russian).
Loginova, V.V. (2017). Metodika obucheniya matematike buduschih menedzherov s effektom razvitiya organizatsionno-upravlencheskih kompetentsiy [Methods of teaching mathematics to future managers with the effect of developing organizational and managerial competencies] (Abstract of candidate’s thesis). Perm, Russia (in Russian).
Lukashenko, S. (2012). Model razvitiya issledovatelskoy kompetentnosti studentov vuza v usloviyah mnogourovnevogo obucheniya [A model for the development of research competence of university students in the context of multilevel education], Obrazovanie i nauka, 1 (90), 73-85. (in Ukranian).
Nasser, M. (2008).Metodika realizatsii mezhpredmetnyih svyazey posredstvom resheniya prikladnyih zadach v protsesse obucheniya matematike v vuze [Methodology for the implementation of interdisciplinary connections by solving applied problems in the process of teaching mathematics at a university] (Abstract of candidate’s thesis). Moscow, Russia (in Russian).
Podstrigich, A.G. (2004). Proektnaya deyatelnost uchaschihsya po sozdaniyu uchebnyih tekstov pri izuchenii matematiki (na primere temyi «Posledovatelnosti. Progressii») [Project activity of students on the creation of educational texts in the study of mathematics (for example, the topic "Sequences. Progressions")] (Abstract of candidate’s thesis). Tomsk, Russia (in Russian).
Sarantsev, G. (1999). Obschaya metodika prepodavaniya matematiki [General methodology for teaching mathematics]. Saransk: «Kras. Okt.» (in Russian).
Smolkin, A. (1991). Metodyi aktivnogo obucheniya [Active learning methods]. Moscow: Vyisshaya shkola (in Russian).
Sonina, O. (2010). Aktivizatsiya uchebno-poznavatelnoy deyatelnosti studentov posredstvom provedeniya delovyih igr [Activation of educational and cognitive activities of students through business games]. Chelyabinsk: Tsentr YuUrGU (in Russian).
Tereshin, N. (1990). Prikladnaya napravlennost shkolnogo kursa matematiki [Applied orientation of the school mathematics course]. Moscow: Prosveschenie (in Russian).
Testov, V. (2012). Obnovlenie soderzhaniya obucheniya matematike: istoricheskie i metodologicheskie aspektyi [Updating the content of teaching mathematics: historical and methodological aspects]. Vologda: VGPU (in Russian).
Firsov, V. (2006). O prikladnoy orientatsii kursa matematiki [About the applied orientation of the mathematics course]. Matematika v shkole. 6, 2-9. N.p. (in Russian)
Forkunova, L.V. (2010). Metodika formirovaniya issledovatelskoy kompetentnosti shkolnikov v oblasti prilozheniy matematiki pri vzaimodeystvii shkolyi i vuza [Methodology for the formation of research competence of schoolchildren in the field of applications of mathematics in the interaction of school and university] (Abstract of candidate’s thesis). Oryol, Russia (in Russian).
Shkerina, L., Konstantinova, A., & Kursish, I. (2016). Formirovanie metapredmetnyih umeniy shkolnikov v usloviyah proektnogo obucheniya matematike [Formation of metasubject skills of schoolchildren in the context of project-based teaching in mathematics], Vestnik Krasnoyarskogo gosudarstvennogo pedagogicheskogo universiteta im. V.P. Astafeva, 1, 39-42. (in Russian).
Yakimanskaya, S. (2004). Psihologicheskie osnovyi matematicheskogo obrazovaniya [Psychological foundations of mathematics education]. Moscow, Akademiya (in Russian).
Gredler, M. E. (2004). Games and Simulations and their Relationships to Learning. Handbook of Research on Educational Communications and Technology, 2nd ed., Lawerence Erlbaum, Associates, Mahwah, NJ. Рp. 571-582.
Guillen-Nieto, V., & Aleson-Carbonell, M.(2012).Serious Games and Learning Effectiveness: The Case of It’s a Deal. Computers & Higher Education. 58(1), 435-448.
Hromek, R., & Roffey, S. (2009).Promoting Social and Emotional Learning with Games. It’s Fun and we Learn Things. Simulation and Gaming. 40(5), 626-644.
Piu, A., & Fregola, C. (2011). Simulation and Gaming for Mathematical Education: Epistemology and teaching Strategies. Information Science Reference. Рр. 47-56.
Premkumar, K., & Bonnycastle, D. (2006). Games as active learning strategies: A faculty development workshop. Medical Education. 40(11), 1123-1147.
Sahin, S. (2006). Computer simulations in science education: Implications for distance education. Turkish Online Journal of Distance Education. 7(4), 132-146.
