Професійне вигорання педагогів як психолого-педагогічна проблема

Анотація

У статті розглядається психолого-педагогічна проблема професійного вигорання педагогів. Суть поняття «професійне вигорання педагогів» схарактеризовано як комплекс симптомів, які проявля-ються шляхом виснаженням, формуванням негативних установок стосовно інших, розвитком нега-тивного ставлення до себе, своїм професійних досягнень. Автором визначено складові професій-ного вигорання: емоційне виснаження, пов’язане з почуттям емоційного спустошення і втоми, яке виникає при надлишковому робочому навантаженні, коли емоційні ресурси особистості вчителя є вичерпаними; деперсоналізація – тенденція розвивати негативне ставлення до особистості; редук-ція професійних досягнень, що виявляється в переживанні некомпетентності та неуспішності своєї діяльності. Конкретизовано стадії професійного вигорання педагогів: на першій стадії визначено рів-ні виконання функцій, довільної поведінки (забування певних моментів, тобто провали в пам’яті, збої у виконанні певних рухових дій); на другій стадії спостерігається зниження інтересу до профе-сійної діяльності, потреби у спілкуванні, підвищена дратівливість; третя стадія – особистісне виго-рання, якому характерна повна втрата інтересу до роботи та життя взагалі, емоційна байдужість, відчуття постійної відсутності сил, вчитель прагне до самотності. Визначено чинники, що впливають на професійне вигорання педагогів: організація освітнього процесу, особливості професійної діяль-ності, робочі  ситуації, комунікація, особистісні характеристики. Доведено, що педагогічне вигорання вчителя є результатом складної взаємодії всіх цих чинників. Наведено класифікацію стресорів, що мають вплив на професійну діяльність вчителя. Проведено порівняльний аналіз між професійним вигоранням вчителя і стресорами вчительської професії. Визначено вплив професійного вигорання педагогів на перебіг педагогічного процесу та на розвиток особистості учня, як такий що заважає створенню фасилітаційної атмосфери у класі.