THE INFLUENCE OF ANXIETY AND DEPRESSIVE CONDITIONS ON AFTERINFARCTION REMODELING IN PATIENTS WITH STEMI
Анотація
Депресія після ГІМ підвищує частоту повторної госпіталізації через гострий коронарний синдром, серцеву недостатність, ІМ та є фактором ризику зупинки серця та смерті. Метою дослідження було визначити вплив тривожно-депресивних розладів (ADD) на післяінфарктне ремоделювання та участь фактора фіброзу sST2 у цьому процесі. До дослідження було включено 100 пацієнтів STEMI, 81 (81%) чоловіки та 29 (29%) жінки середнього віку 58,94 ± 10,16 років. Обстеження проводили двічі: протягом 1–3 діб після ПЦІ зі стентуванням інфарктної артерії і включали клініко-анамнестичні дані, аналіз крові. Рівень sST2 визначався імуноферментним методом із застосуванням «Presage ST2 Assay», Critical Diagnostics, США. Для об'єктивізації ADD використовувалися HADS (шкала тривоги і депресії серця) і тейлор. Через 6 місяців проводили 6-хвилинний тест на прогулянку і об'ємну частку інтерстиціального колагену (VFIC). Висновок: ADD у пацієнтів зі STEMI посилює перебіг постінфарктного періоду і тягне за собою прогресування фіброзно-гіпертрофічних процесів і відповідне ремоделювання міокарда, зниження фізичної толерантності.
Завантаження
Посилання
Véronique L. Roger, Alan S. Go, Donald M. Lloyd-Jones, et al. Heart Disease and Stroke Statistics– 2012 Update A Report From the American Heart Association // Circulation. 2012. Vol. 125(1). P.e2–e220.
McManus D.D., Gore J., Yarzebski J. Recent trends in the incidence, treatment, and outcomes of patients with STEMI and NSTEMI // Am J Med. – 2011. – Vol.124(1). P. 40–7. doi: 10.1016/j.amjmed.2010.07.023.
Yusuf S., Hawken S., Ounpuu S. et al. Effect of potentially modifiable risk factors associated with myocardial infarction in 52 countries (the INTERHEART study): case-control study // Lancet. – 2004. –Vol. 364(9438). – P. 937–52.
Pogosova N. V., Saner H., Pedersen S. S. i dr. Psihosotsialnyie aspektyi v kardiologicheskoy reabilitatsii: ot teorii k praktike. Konsensusnyiy dokument sektsii po kardiologicheskoy reabilitatsii Evropeyskoy assotsiatsii po kardiovaskulyarnoy profilaktike i reabilitatsii Evropeyskogo obschestva kardiologov // Kardiologiya. – 2016. –No 10. –Р. 96–108.
Vasyuk Yu. A., Lebedev A. V. Depressiya, trevoga i infarkt miokarda: vse tolko nachinaetsya // Ratsionalnaya farmakoterapiya v kardiologii. – 2007. –No 3. – P. 41–51.
Shimohina N. Yu. Rol trevozhno-depressivnyih rasstroystv v patogeneze ostrogo koronarnogo sindroma // Sibirskoe meditsinskoe obozrenie. – 2014. –No 2. – P. 47–52.
Kovalenko V. M., Dolzhenko M. M., Nesukay O. G., Nudchenko O. O., Lur’i S. Z. na cholI grupi doslIdnikiv Poshirenist trivozhno-depresivnih rozladiv ta iih vpliv na sertsevo-sudinnI faktori riziku za danimi doslidzhennya EUROASPIRE IV-PRIMARY CARE v Ukraini // Arterialnaya gipertenziya. –2015. –No 6(44). – P. 24–28.
Oganov R. G., Pogosova G. V., Shalnova S. A. Depressivnyie rasstroystva v obschemeditsinskoy praktike po dannyim issle- dovaniya KOMPAS: vzglyad kardiologa // Kardiologiya. – 2005. –No 8. – P. 6–9.
Tian R., Gonglin Hou,Dan Li, et al. A possible change process of inflammatory cytocins in the prolonged chronic stress and its ultimate implications for health // The Scientific World Journal. – 2014. – Article ID 780616, – 8 pages.
Werner G. S., Surber R., Ferrari M., Fritzenwanger M., Figulla H. R. The functional reserve of collaterals supplying long-term chronic total coronary occlusions in patients without prior myocardial infarction // Eur. Heart J. –2006. – Vol. 27(20). – P. 2406–2412.
Villacorta A., Maisel A.S. Soluble ST2 testing: a promising biomarker in the management of heart failure //Arq Bras Cardiol. – 2016. – Vol. 106(2). – P. 145–152. DOI:10.5935/abc.20150151.
Hamm C. W., Bassand J. P., Agewall S. et al. ESC Guidelines for the management of acute myocardial infarction in patients presenting with ST-segment elevation // European Heart Journal. – 2012. – Vol.33. –P. 2569–2619.
Weir R.A., Miller A.M., Murphy G.E. et al. Serum soluble ST2 // J Am Coll Cardiol. – 2010. – Vol.55. –P. 243–250.
Shirani J., Pick R., Quo Y., Silver M.A. Usefulness of the Electrocardiogram and Echocardiogram in predicting the amount of interstitial myocardial collagen in endomyocardial biopsy specimens of patients with chronic heart failure // Am. J. Cardiol. – 1992. – Vol.69. – P. 1502.
Taylor J. A. A Personality Scale of Manifest Anxiety // J. Abnormal and Social Psych. – 1953. – Vol. 48, Suppl.2. – P.285–290.
Anand S.S., Islam S., Rosengren A. et al. Risk factors for myocardial infarction in women and men: insights from the INTERHEART study // Eur Heart J. – 2008. – Vol.29, Suppl.7. – P. 932–940.
Bucholz E.M., Strait K.M., Dreyer R.P. et al. Sex differences in young patients with acute myocardial infarction: A VIRGO study analysis // Eur Heart J Acute Cardiovasc Care. – 2016 Aug 2. pii: 2048872616661847.
Omelyanenko M.G., Shumakova V.A., Suhovey N.A. i dr. Psihoemotsionalnyie narusheniya i endotelialnaya disfunktsiya v razvitii serdechno-sosudistyih zabolevaniy, assotsiirovannyih s aterosklerozom // Sibirskiy meditsinskiy zhurnal. – 2014. – Vol. 29, –No 3. – P.18–24.
Kornatskiy V. M. [The problem of cardiovascular diseases and ways to minimize them in Ukraine] // Kardiologiya: ot nauki k praktike. – 2013. –No 5. URL http://kardiolog.in.ua/5-07-2013/172-problema-boleznei-sitemu-krovoobrascheniya.
Kovalev Yu. V., Zelenin K. A. Saharnyiy diabet i trevozhnyie rasstroystva // Meditsinskaya psihologiya v Rossii: elektron. nauch. zhurn. – 2011. –No 5. URL: http:// medpsy.ru.
Авторське право (c) 2017 Вісник Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна. Серія «Медицина»
Цю роботу ліцензовано за Міжнародня ліцензія Creative Commons Attribution 4.0.
Вісник Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна, серія Медицина має такі умови авторського права:
1. Автори зберігають авторські права та надають журналу право на першу публікацію разом із роботою, яка одночасно ліцензується згідно з ліцензією Creative Commons Attribution License, яка дозволяє іншим ділитися роботою з визнанням авторства роботи та першої публікації в цьому журналі.
2. Автори можуть укладати окремі додаткові договірні угоди щодо неексклюзивного розповсюдження опублікованої журналом версії роботи з підтвердженням її початкової публікації в цьому журналі.
3. Авторам дозволяється та заохочується публікувати свої роботи в Інтернеті до та під час процесу подання, оскільки це може призвести до продуктивного обміну, а також до раннього та більшого цитування опублікованої роботи.
